Psalmorum 88
1 canticum psalmi filiis Core in finem pro Maeleth ad respondendum intellectus Eman Ezraitae Domine Deus salutis meae die clamavi et nocte coram te
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 intret in conspectu tuo oratio mea inclina aurem tuam ad precem meam
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 aestimatus sum cum descendentibus in lacum factus sum sicut homo sine adiutorio
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 inter mortuos liber sicut vulnerati dormientes in sepulchris quorum non es memor amplius et ipsi de manu tua repulsi sunt
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 posuerunt me in lacu inferiori in tenebrosis et in umbra mortis
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 super me confirmatus est furor tuus et omnes fluctus tuos induxisti super me diapsalma
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 longe fecisti notos meos a me posuerunt me abominationem sibi traditus sum et non egrediebar
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 oculi mei languerunt prae inopia clamavi ad te Domine tota die expandi ad te manus meas
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 numquid mortuis facies mirabilia aut medici suscitabunt et confitebuntur tibi diapsalma
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 numquid narrabit aliquis in sepulchro misericordiam tuam et veritatem tuam in perditione
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 numquid cognoscentur in tenebris mirabilia tua et iustitia tua in terra oblivionis
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 et ego ad te Domine clamavi et mane oratio mea praeveniet te
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 ut quid Domine repellis orationem meam avertis faciem tuam a me
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 pauper sum ego et in laboribus a iuventute mea exaltatus autem humiliatus sum et conturbatus
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 in me transierunt irae tuae et terrores tui conturbaverunt me
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 circuierunt me sicut aqua tota die circumdederunt me simul
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 elongasti a me amicum et proximum et notos meos a miseria
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
