Psalmorum 78
1 intellectus Asaph adtendite populus meus legem meam inclinate aurem vestram in verba oris mei
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 aperiam in parabola os meum eloquar propositiones ab initio
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 quanta audivimus et cognovimus ea et patres nostri narraverunt nobis
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 non sunt occultata a filiis eorum in generationem alteram narrantes laudes Domini et virtutes eius et mirabilia eius quae fecit
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 et suscitavit testimonium in Iacob et legem posuit in Israhel quanta mandavit patribus nostris nota facere ea filiis suis
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 ut cognoscat generatio altera filii qui nascentur et exsurgent et narrabunt filiis suis
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 ut ponant in Deo spem suam et non obliviscantur opera Dei et mandata eius exquirant
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 ne fiant sicut patres eorum generatio prava et exasperans generatio quae non direxit cor suum et non est creditus cum Deo spiritus eius
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 filii Effrem intendentes et mittentes arcus conversi sunt in die belli
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 non custodierunt testamentum Dei et in lege eius noluerunt ambulare
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 et obliti sunt benefactorum eius et mirabilium eius quae ostendit eis
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 coram patribus eorum quae fecit mirabilia in terra Aegypti in campo Taneos
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 interrupit mare et perduxit eos statuit aquas quasi utrem
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 et deduxit eos in nube diei et tota nocte in inluminatione ignis
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 interrupit petram in heremo et adaquavit eos velut in abysso multa
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 et eduxit aquam de petra et deduxit tamquam flumina aquas
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 et adposuerunt adhuc peccare ei in ira excitaverunt Excelsum in inaquoso
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 et temptaverunt Deum in cordibus suis ut peterent escas animabus suis
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 et male locuti sunt de Deo dixerunt numquid poterit Deus parare mensam in deserto
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 quoniam percussit petram et fluxerunt aquae et torrentes inundaverunt numquid et panem potest dare aut parare mensam populo suo
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 ideo audivit Dominus et distulit et ignis accensus est in Iacob et ira ascendit in Israhel
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 quia non crediderunt in Deo nec speraverunt in salutare eius
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 et mandavit nubibus desuper et ianuas caeli aperuit
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 et pluit illis manna ad manducandum et panem caeli dedit eis
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 panem angelorum manducavit homo cibaria misit eis in abundantiam
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 transtulit austrum de caelo et induxit in virtute sua africum
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 et pluit super eos sicut pulverem carnes et sicut harenam maris volatilia pinnata
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 et ceciderunt in medio castrorum eorum circa tabernacula eorum
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 et manducaverunt et saturati sunt nimis et desiderium eorum adtulit eis
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 non sunt fraudati a desiderio suo adhuc escae eorum erant in ore ipsorum
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 et ira Dei ascendit in eos et occidit pingues eorum et electos Israhel inpedivit
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 in omnibus his peccaverunt adhuc et non crediderunt mirabilibus eius
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 et defecerunt in vanitate dies eorum et anni eorum cum festinatione
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 cum occideret eos quaerebant eum et revertebantur et diluculo veniebant ad Deum
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 et rememorati sunt quia Deus adiutor est eorum et Deus excelsus redemptor eorum est
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 et dilexerunt eum in ore suo et lingua sua mentiti sunt ei
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 cor autem ipsorum non erat rectum cum eo nec fideles habiti sunt in testamento eius
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 ipse autem est misericors et propitius fiet peccatis eorum et non perdet eos et abundabit ut avertat iram suam et non accendet omnem iram suam
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 et recordatus est quia caro sunt spiritus vadens et non rediens
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 quotiens exacerbaverunt eum in deserto in ira concitaverunt eum in inaquoso
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 et conversi sunt et temptaverunt Deum et Sanctum Israhel exacerbaverunt
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 non sunt recordati manus eius die qua redemit eos de manu tribulantis
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 sicut posuit in Aegypto signa sua et prodigia sua in campo Taneos
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 et convertit in sanguine flumina eorum et imbres eorum ne biberent
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 misit in eos cynomiam et comedit eos et ranam et disperdit eos
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 et dedit erugini fructus eorum et labores eorum lucustae
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 et occidit in grandine vineam eorum et moros eorum in pruina
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 et tradidit grandini iumenta eorum et possessionem eorum igni
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 misit in eos iram indignationis suae indignationem et iram et tribulationem inmissionem per angelos malos
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 viam fecit semitae irae suae non pepercit a morte animarum eorum et iumenta eorum in morte conclusit
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 et percussit omne primitivum in terra Aegypti primitias laborum eorum in tabernaculis Cham
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 et abstulit sicut oves populum suum et perduxit eos tamquam gregem in deserto
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 et deduxit eos in spe et non timuerunt et inimicos eorum operuit mare
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 et induxit eos in montem sanctificationis suae montem quem adquisivit dextera eius et eiecit a facie eorum gentes et sorte divisit eis terram in funiculo distributionis
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 et habitare fecit in tabernaculis eorum tribus Israhel
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 et temptaverunt et exacerbaverunt Deum excelsum et testimonia eius non custodierunt
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 et averterunt se et non servaverunt pactum quemadmodum patres eorum conversi sunt in arcum pravum
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 et in ira concitaverunt eum in collibus suis et in sculptilibus suis ad aemulationem eum provocaverunt
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 audivit Deus et sprevit et ad nihilum redegit valde Israhel
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 et reppulit tabernaculum Selo tabernaculum suum ubi habitavit in hominibus
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 et tradidit in captivitatem virtutem eorum et pulchritudinem eorum in manus inimici
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 et conclusit in gladio populum suum et hereditatem suam sprevit
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 iuvenes eorum comedit ignis et virgines eorum non sunt lamentatae
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 sacerdotes eorum in gladio ceciderunt et viduae eorum non plorabuntur
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 et excitatus est tamquam dormiens Dominus tamquam potens crapulatus a vino
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 et percussit inimicos suos in posteriora obprobrium sempiternum dedit illis
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 et reppulit tabernaculum Ioseph et tribum Effrem non elegit
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 et elegit tribum Iuda montem Sion quem dilexit
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 et aedificavit sicut unicornium sanctificium suum in terra quam fundavit in saecula
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 et elegit David servum suum et sustulit eum de gregibus ovium de post fetantes accepit eum
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 pascere Iacob servum suum et Israhel hereditatem suam
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 et pavit eos in innocentia cordis sui et in intellectibus manuum suarum deduxit eos
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
