Proverbiorum 2
1 fili mi si susceperis sermones meos et mandata mea absconderis penes te
Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
2 ut audiat sapientiam auris tua inclina cor tuum ad noscendam prudentiam
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
3 si enim sapientiam invocaveris et inclinaveris cor tuum prudentiae
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 si quaesieris eam quasi pecuniam et sicut thesauros effoderis illam
якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
5 tunc intelleges timorem Domini et scientiam Dei invenies
тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
6 quia Dominus dat sapientiam et ex ore eius scientia et prudentia
бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
7 custodiet rectorum salutem et proteget gradientes simpliciter
Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 servans semitas iustitiae et vias sanctorum custodiens
щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
9 tunc intelleges iustitiam et iudicium et aequitatem et omnem semitam bonam
Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
10 si intraverit sapientia cor tuum et scientia animae tuae placuerit
бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
11 consilium custodiet te prudentia servabit te
розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
12 ut eruaris de via mala ab homine qui perversa loquitur
щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
13 qui relinquunt iter rectum et ambulant per vias tenebrosas
від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
14 qui laetantur cum malefecerint et exultant in rebus pessimis
що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
15 quorum viae perversae et infames gressus eorum
що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
16 ut eruaris a muliere aliena et ab extranea quae mollit sermones suos
щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
17 et relinquit ducem pubertatis suae
що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
18 et pacti Dei sui oblita est inclinata est enim ad mortem domus eius et ad impios semitae ipsius
вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
19 omnes qui ingrediuntur ad eam non revertentur nec adprehendent semitas vitae
ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
20 ut ambules in via bona et calles iustorum custodias
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
21 qui enim recti sunt habitabunt in terra et simplices permanebunt in ea
Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
22 impii vero de terra perdentur et qui inique agunt auferentur ex ea
а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
