< Psalmorum 127 >
1 Canticum graduum Salomonis. Nisi Dominus ædificaverit domum, in vanum laboraverunt qui ædificant eam. Nisi Dominus custodierit civitatem, frustra vigilat qui custodit eam.
Пісня проча́н. Соломо́нова.
2 Vanum est vobis ante lucem surgere: surgite postquam sederitis, qui manducatis panem doloris. Cum dederit dilectis suis somnum,
Даре́мно вам ра́но вставати, допі́зна сидіти, їсти хліб загорьо́ваний, — Він і в спанні́ подасть другові Своє́му!
3 ecce hæreditas Domini, filii; merces, fructus ventris.
Діти — спа́дщина Господнє, плід утро́би — нагоро́да!
4 Sicut sagittæ in manu potentis, ita filii excussorum.
Як стрі́ли в руках того ве́летня, так і сини́ молоді́:
5 Beatus vir qui implevit desiderium suum ex ipsis: non confundetur cum loquetur inimicis suis in porta.
блаженний той муж, що сагайдака́ свого ними напо́внив, — не бу́дуть такі посоро́млені, коли в брамі вони говори́тимуть із ворога́ми!