시편 78
1 (아삽의 마스길) 내 백성이여, 내 교훈을 들으며 내 입의 말에 귀를 기울일지어다
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 내가 입을 열고 비유를 베풀어서 옛 비밀한 말을 발표하리니
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 이는 우리가 들은 바요 아는 바요 우리 열조가 우리에게 전한 바라
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 우리가 이를 그 자손에게 숨기지 아니하고 여호와의 영예와 그 능력과 기이한 사적을 후대에 전하리로다
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 여호와께서 증거를 야곱에게 세우시며 법도를 이스라엘에게 정하시고 우리 열조에게 명하사 저희 자손에게 알게 하라 하셨으니
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 이는 저희로 후대 곧 후생 자손에게 이를 알게 하고 그들은 일어나 그 자손에게 일러서
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 저희로 그 소망을 하나님께 두며 하나님의 행사를 잊지 아니하고 오직 그 계명을 지켜서
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 그 열조 곧 완고하고 패역하여 그 마음이 정직하지 못하며 그 심령은 하나님께 충성치 아니한 세대와 같지 않게 하려 하심이로다
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 에브라임 자손은 병기를 갖추며 활을 가졌으나 전쟁의 날에 물러갔도다
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 저희가 하나님의 언약을 지키지 아니하고 그 율법 준행하기를 거절하며
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 여호와의 행하신 것과 저희에게 보이신 기사를 잊었도다
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 옛적에 하나님이 애굽 땅 소안 들에서 기이한 일을 저희 열조의 목전에서 행하셨으되
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 저가 바다를 갈라 물을 무더기 같이 서게 하시고 저희로 지나게 하셨으며
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 낮에는 구름으로 온 밤에는 화광으로 인도하셨으며
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 광야에서 반석을 쪼개시고 깊은 수원에서 나는 것 같이 저희에게 물을 흡족히 마시우셨으며
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 또 반석에서 시내를 내사 물이 강 같이 흐르게 하셨으나
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 저희는 계속하여 하나님께 범죄하여 황야에서 지존자를 배반하였도다
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 저희가 저희 탐욕대로 식물을 구하여 그 심중에 하나님을 시험하였으며
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 그 뿐 아니라 하나님을 대적하여 말하기를 하나님이 광야에서 능히 식탁을 준비하시랴
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 저가 반석을 쳐서 물을 내시매 시내가 넘쳤거니와 또 능히 떡을 주시며 그 백성을 위하여 고기를 예비하시랴 하였도다
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 그러므로 여호와께서 듣고 노하심이여 야곱을 향하여 노가 맹렬하며 이스라엘을 향하여 노가 올랐으니
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 이는 하나님을 믿지 아니하며 그 구원을 의지하지 아니한 연고로다
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 그러나 저가 오히려 위의 궁창을 명하시며 하늘 문을 여시고
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 저희에게 만나를 비같이 내려 먹이시며 하늘 양식으로 주셨나니
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 사람이 권세 있는 자의 떡을 먹음이여 하나님이 식물을 충족히 주셨도다
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 저가 동풍으로 하늘에서 일게 하시며 그 권능으로 남풍을 인도하시고
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 저희에게 고기를 티끌같이 내리시니 곧 바다 모래 같은 나는 새라
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 그 진중에 떨어지게 하사 그 거처에 둘리셨도다
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 저희가 먹고 배불렀나니 하나님이 저희 소욕대로 주셨도다
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 저희가 그 욕심에서 떠나지 아니하고 저희 식물이 아직 그 입에 있을 때에
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 하나님이 저희를 대하여 노를 발하사 저희 중 살진 자를 죽이시며 이스라엘의 청년을 쳐 엎드러뜨리셨도다
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 그럴지라도 저희가 오히려 범죄하여 그의 기사를 믿지 아니하였으므로
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 하나님이 저희 날을 헛되이 보내게 하시며 저희 해를 두렵게 지내게 하셨도다
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 하나님이 저희를 죽이실 때에 저희가 그에게 구하며 돌이켜 하나님을 간절히 찾았고
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 하나님이 저희의 반석이시요 지존하신 하나님이 저희 구속자이심을 기억하였도다
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 그러나 저희가 입으로 그에게 아첨하며 자기 혀로 그에게 거짓을 말하였으니
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 이는 하나님께 향하는 저희 마음이 정함이 없으며 그의 언약에 성실치 아니하였음이로다
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 오직 하나님은 자비하심으로 죄악을 사하사 멸하지 아니하시고 그 진노를 여러번 돌이키시며 그 분을 다 발하지 아니하셨으니
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 저희는 육체 뿐이라 가고 다시 오지 못하는 바람임을 기억하셨음이로다
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 저희가 광야에서 그를 반항하며 사막에서 그를 슬프시게 함이 몇번인고
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 저희가 돌이켜 하나님을 재삼 시험하며 이스라엘의 거룩한 자를 격동하였도다
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 저희가 그의 권능을 기억지 아니하며 대적에게서 구속하신 날도 생각지 아니하였도다
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 그 때에 하나님이 애굽에서 그 징조를, 소안 들에서 그 기사를 나타내사
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 저희의 강과 시내를 피로 변하여 저희로 마실수 없게 하시며
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 파리 떼를 저희 중에 보내어 물게 하시고 개구리를 보내어 해하게 하셨으며
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 저희의 토산물을 황충에게 주시며 저희의 수고한 것을 메뚜기에게 주셨으며
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 저희 포도나무를 우박으로, 저희 뽕나무를 서리로 죽이셨으며
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 저희 가축을 우박에, 저희 양떼를 번갯불에 붙이셨으며
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 그 맹렬한 노와 분과 분노와 고난 곧 벌하는 사자들을 저희에게 내려 보내셨으며
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 그 노를 위하여 치도하사 저희 혼의 사망을 면케 아니하시고 저희 생명을 염병에 붙이셨으며
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 애굽에서 모든 장자 곧 함의 장막에 있는 그 기력의 시작을 치셨으나
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 자기 백성을 양 같이 인도하여 내시고 광야에서 양떼같이 지도하셨도다
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 저희를 안전히 인도하시니 저희는 두려움이 없었으나 저희 원수는 바다에 엄몰되었도다
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 저희를 그 성소의 지경 곧 그의 오른손이 취하신 산으로 인도하시고
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 또 열방을 저희 앞에서 쫓아 내시며 줄로 저희 기업을 분배하시고 이스라엘 지파로 그 장막에 거하게 하셨도다
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 그럴지라도 저희가 지존하신 하나님을 시험하며 반항하여 그 증거를 지키지 아니하며
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 저희 열조같이 배반하고 궤사를 행하여 속이는 활 같이 빗가서
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 자기 산당으로 그 노를 격동하며 저희 조각한 우상으로 그를 진노케 하였으매
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 하나님이 들으시고 분내어 이스라엘을 크게 미워하사
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 실로의 성막 곧 인간에 세우신 장막을 떠나시고
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 그 능력된 자를 포로에 붙이시며 자기 영광을 대적의 손에 붙이시고
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 그 백성을 또 칼에 붙이사 그의 기업에게 분내셨으니
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 저희 청년은 불에 살라지고 저희 처녀에게는 혼인 노래가 없으며
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 저희 제사장들은 칼에 엎드러지고 저희 과부들은 애곡하지 못하였도다
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 때에 주께서 자다가 깬 자 같이 포도주로 인하여 외치는 용사 같이 일어나사
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 그 대적들을 쳐 물리쳐서 길이 욕되게 하시고
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 또 요셉의 장막을 싫어 버리시며 에브라임 지파를 택하지 아니하시고
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 오직 유다 지파와 그 사랑하시는 시온산을 택하시고
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 그 성소를 산의 높음 같이, 영원히 두신 땅 같이 지으셨으며
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 또 그 종 다윗을 택하시되 양의 우리에서 취하시며
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 젖 양을 지키는 중에서 저희를 이끄사 그 백성인 야곱 그 기업인 이스라엘을 기르게 하셨더니
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 이에 저가 그 마음의 성실함으로 기르고 그 손의 공교함으로 지도하였도다
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
