Giobbe 34

1 ED Elihu proseguì a parlare, e disse:

І говорив Елі́гу та й сказав:

2 [Voi] savi, udite i miei ragionamenti; E [voi] intendenti, porgetemi l'orecchio.

„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Perciocchè l'orecchio esamina i ragionamenti, Come il palato assapora ciò che si deve mangiare.

Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Proponiamoci la dirittura, Giudichiamo fra noi che cosa [sia] bene.

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Conciossiachè Giobbe abbia detto: Io son giusto; Iddio mi ha tolta la mia ragione.

Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Mentirei io intorno alla mia ragione? La saetta, con la quale son ferito, [è] dolorosissima, Senza [che vi sia] misfatto [in me].

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Quale [è] l'uomo simile a Giobbe, [Che] beve lo scherno come acqua?

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 E [che] cammina in compagnia con gli operatori d'iniquità, E va con gli uomini empi?

і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Perciocchè egli ha detto: L'uomo non fa niun profitto Di rendersi grato a Dio.

Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Perciò, uomini di senno, ascoltatemi; Tolga Iddio che vi sia empietà in Dio, O perversità nell'Onnipotente.

Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Perciocchè egli rende all'uomo [secondo] l'opera sua, E fa trovare a ciascuno secondo la sua via.

Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Sì veramente Iddio non opera empiamente, E l'Onnipotente non perverte la ragione.

Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Chi gli ha commesso il governo della terra? E chi [gli] ha imposta [la cura del] mondo tutto intiero?

Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Se egli ponesse mente all'uomo, Egli ritrarrebbe a sè il suo alito, ed il suo soffio;

Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 Ogni carne insieme trapasserebbe, E l'uomo ritornerebbe nella polvere.

всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Se pur [tu hai] del senno, ascolta questo; Porgi l'orecchio alla voce de' miei ragionamenti.

Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Di vero, colui che odia la dirittura signoreggerebbe egli? E condannerai tu colui che è sommamente giusto?

Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Direbbesi egli ad un re: Scellerato? E a' principi: Empio?

Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 [Quanto meno a colui] che non ha riguardo alla qualità de' principi, Ed [appo cui] non è riconosciuto il possente, Per essere antiposto al povero, Perchè essi tutti [sono] opera delle sue mani?

Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 Essi muoiono in un momento, E di mezza notte [tutto] un popolo è conquassato, e perisce; E il potente è tolto via senza [opera di] mani.

за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Perciocchè gli occhi suoi [son] sopra le vie dell'uomo, Ed egli vede tutti i passi di esso.

Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 Non [vi è] oscurità, nè ombra di morte alcuna, Ove si possan nascondere gli operatori d'iniquità.

немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Perciocchè [Iddio] non ha [più] riguardo all'uomo, Quando esso è per venire in giudicio davanti a lui.

Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Egli fiacca i possenti incomprensibilmente, E ne costituisce altri in luogo loro.

Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Perciò, conoscendo egli le opere loro, Nel girar d'una notte son fiaccati,

Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Egli li sbatte come empi, In luogo di molti spettatori;

Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 Perciocchè si son rivolti indietro da lui, E non hanno considerate tutte le sue vie;

за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 Facendo pervenire infino a lui il grido del povero, E facendogli udire lo strido degli afflitti.

щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Se egli rimanda in pace, chi condannerà? E [se] nasconde la sua faccia, chi lo riguarderà? O sia una nazione [intiera], o un uomo [solo];

Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 Acciocchè l'uomo profano non regni [più] E che il popolo non [sia più tenuto] ne' lacci.

щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Certo [ei ti si conveniva indirizzarti] a Dio, dicendo: Io ho portato [la pena]; io non peccherò più.

Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 [Se vi è alcuna cosa], oltre a ciò che io veggo, mostramelo; Se io ho operato perversamente, io non continuerò più.

Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Vorresti tu, ch'egli ti facesse la retribuzione di ciò ch'[è proceduto] da te? Sei tu che rifiuti ed eleggi, non già io; Di' pure ciò che tu sai.

Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Gli uomini di senno diranno meco, E l'uomo savio mi acconsentirà,

Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 Che Giobbe non parla con conoscimento, E che le sue parole non sono con intendimento.

„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 O padre mio, sia pur Giobbe provato infino all'ultimo, Per cagione delle sue repliche, simili a quelle degli uomini iniqui.

О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 Perciocchè [altrimenti] egli aggiungerà misfatto al suo peccato, Si batterà a palme fra noi, E moltiplicherà le parole sue contro a Dio.

бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.