Giobbe 33
1 Ora dunque, Giobbe, ascolta, ti prego, i miei ragionamenti, E porgi gli orecchi a tutte le mie parole.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Ecco, ora io ho aperta la mia bocca, La mia lingua parla nel mio palato.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Le mie parole [saranno secondo] la dirittura del mio cuore; E le mie labbra proferiranno scienza pura.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Lo Spirito di Dio mi ha fatto, E l'alito dell'Onnipotente mi ha data la vita.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Se tu puoi, rispondimi; Mettiti in ordine contro a me, e presentati pure.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Ecco, io [sono] a Dio, come tu; Anch'io sono stato tratto dal fango.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Ecco, il mio spavento non ti sgomenterà, E la mia mano non ti sarà grave addosso.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Tu hai pur detto, udendolo io, Ed io ho intesa la voce delle parole:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Io [son] puro, senza misfatto; Io [son] netto, e non [vi è] iniquità in me;
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Ecco, egli trova delle occasioni contro a me; Egli mi reputa per suo nemico;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 Egli ha messi i miei piedi ne' ceppi, Egli spia tutti i miei sentieri.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Ecco, [in] questo tu non sei stato giusto; io ti risponderò; Perciocchè Iddio è vie maggiore che l'uomo.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Perchè hai tu conteso con lui, Perchè egli non dichiara tutte le sue ragioni?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 [Egli è ben vero], che [talora] Iddio parla una volta, E due, [a chi] non vi ha atteso.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 In sogno, [in] vision notturna, Quando il più profondo sonno cade in su gli uomini, Quando essi son tutti sonnacchiosi sopra i [lor] letti;
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Allora egli apre loro l'orecchio, E suggella il lor castigo;
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 Per istorre l'uomo dalle opere [sue], E per far che la superbia dell'uomo non apparisca più;
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 Per iscampar l'anima sua dalla fossa, E far che la sua vita non passi per la spada.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Ma [talora altresì] l'uomo è castigato con dolori sopra il suo letto, E tutte le sue ossa di grave [malattia];
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 E la sua vita gli fa abbominare il cibo, E l'anima sua la vivanda desiderabile;
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 La sua carne è consumata, talchè non apparisce più; E le sue ossa, [che prima] non si vedevano, spuntano fuori;
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 E l'anima sua si accosta alla fossa, E la vita sua a' [mali] mortali.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Ma se [allora] vi è appresso di lui alcun messo, un parlatore, Uno d'infra mille, Per dichiarare all'uomo il suo dovere;
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 [Iddio] gli farà grazia, e dirà: Riscuotilo, che non iscenda alla fossa; Io ho trovato il riscatto.
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 La sua carne diventerà morbida, più che [non è] in fanciullezza; Egli ritornerà a' dì della sua giovanezza.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Egli supplicherà a Dio, ed egli gli sarà placato, E [gli] farà veder la sua faccia con giubilo, E renderà all'uomo la sua giustizia.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Ed esso [poi] si volgerà verso gli uomini, e dirà: Io avea peccato, ed avea pervertita la dirittura, E [ciò] non mi ha punto giovato.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 [Così Iddio] riscoterà l'anima sua, che non passi nella fossa, E la vita sua vedrà la luce.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Ecco, Iddio opera tutte queste cose Due e tre volte inverso l'uomo;
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 Per ritrarre l'anima sua dalla fossa, Acciocchè sia illuminata della luce de' viventi.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Attendi, o Giobbe, ascoltami; Taci, ed io parlerò.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Se tu hai alcuna cosa da dire, rispondimi; Parla, perciocchè io desidero giustificarti.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Se no, ascoltami tu; Taci, ed io t'insegnerò la sapienza.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
