< Zsoltárok 38 >
1 Zsoltár Dávidtól. Emlékeztetésül. Őrökkévaló, ne a te haragodban büntess engem, és ne hevedben fenyíts engem!
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Mert nyílaid belém sülyedtek és reám sülyedt a kezed.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Nincs épség húsomban haragvásod miatt, nincs egészség csontjaimban vétkem miatt.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Mert bűneim túlhaladtak fejemen, nehéz teherhént nagyon is nehezek nekem.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Megbűzhödtek, senyvedtek sebeim oktalanságom miatt.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Lehorgadtam. meggörnyedtem felette nagyon, egész nap elbúsultan jártam.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Mert ágyékaim telve vannak üszöggel és nincsen épség húsomban.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Megdermedtem és megtörődtem felette nagyon, ordítottam szívem sohajtásától.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Uram, előtted minden hivánságom, és nyögésem nincs elrejtve előled.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Szívem hánytorog, elhagyott erőm, szemeim világossága – az sincs meg nálam.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Barátaim és társaim csapásommal szemben félre állanak, és a hozzám közel levők messzünnen álltak meg.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Tőrt vetettek, kik életemre törnek, és a kik bajomat keresik, veszedelmeket beszélnek, és csalásokat szólnak egész nap.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 De én akár a süket nem hallok és akár a néma, a ki nem nyitja föl száját.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Olyan lettem mint férfi, a ki nem hall, s a kinek szájában nincsenek ellenvetések.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Mert reád, Örökkévaló, várakoztam, te felelsz majd Uram, Istenem.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Mert azt mondtam: csak ne örüljenek rajtam, midőn lábam megtántorodott, fenhéjáztak ellenem.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Mert én bukásra vagyok elkészülve, és fájdalmam mindég előttem van.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Mert jelentem bűnömet, aggódom vétkem miatt.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 De ellenségeim életben vannak, hatalmasak, és sokan vannak, kik engem hazugul gyűlölnek:
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 s a kik rosszal fizetnek jóért, megvádolnak azért, hogy jóra törekedtem.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Ne hagyj el, Örökkévaló; Istenem, ne légy távol tőlem.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Siess segítségemre, Uram, segedelmem!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!