Jób 11
1 Felelt a Náamabeli Czófár és mondta:
І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
2 Szavak bőségére ne legyen felelet, avagy az ajkak emberének legyen igaza?
„Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
3 Fecsegésed férfiakat hallgattasson el? Gúnyolódtál s ne legyen, ki rád pirít?
Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
4 Azt mondod: Tiszta a tanom, szeplőtlen vagyok szemeid előtt!
Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
5 Azonban vajha beszélne az Isten s nyitná fel ajkait veled szemben,
О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
6 hogy jelentse meg neked a bölcsesség rejtelmeit mert kétszereset ér valódi tudásra nézve – s tudd meg, hogy elenged neked Isten a bűnödből.
і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
7 Istent kikutatni eléred-e, avagy a Mindenhatónak végéig elérsz-e?
Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? (Sheol h7585)
9 Hosszabb a földnél mérete és szélesebb a tengernél.
її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
10 Ha elvonul és bezár és gyűlést tart – ki utasíthatja vissza?
Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
11 Mert ő ismeri a hamisság embereit, látta a jogtalanságot, pedig nem is ügyel.
Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
12 Hisz üres férfi is eszessé válik, s vadszamár vemhe emberré szülemedik.
Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
13 Ha te irányítod szívedet s feléje terjeszted kezeidet –
Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
14 ha igaztalanság van kezedben távolítsd el, s ne lakoztass sátraidban jogtalanságot –
якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
15 bizony akkor felemelheted arczodat mocsoktalanul és szilárd leszel s nem kell félned;
тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
16 bizony te elfelejted a szenvedést, mint elfolyt vizekre emlékszel reá.
Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
17 S délnél fényesebben kél a földi lét, ha borulat van, olyan az mint a reggel.
Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
18 És bízhatsz, mert van remény; körülfigyelsz – bizton fekszel le;
І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
19 heversz; és nincs a ki fölijesztene és sokan fognak neked hízelegni.
і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
20 De a gonoszok szemei elepednek, menekvés elveszett számukra, reményük pedig: léleknek kilehelése.
А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
