< מִשְׁלֵי 3 >

בני תורתי אל תשכח ומצותי יצר לבך׃ 1
Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
כי ארך ימים ושנות חיים ושלום יוסיפו לך׃ 2
бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
חסד ואמת אל יעזבך קשרם על גרגרותיך כתבם על לוח לבך׃ 3
Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
ומצא חן ושכל טוב בעיני אלהים ואדם׃ 4
і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
בטח אל יהוה בכל לבך ואל בינתך אל תשען׃ 5
Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
בכל דרכיך דעהו והוא יישר ארחתיך׃ 6
Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
אל תהי חכם בעיניך ירא את יהוה וסור מרע׃ 7
Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
רפאות תהי לשרך ושקוי לעצמותיך׃ 8
Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
כבד את יהוה מהונך ומראשית כל תבואתך׃ 9
Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
וימלאו אסמיך שבע ותירוש יקביך יפרצו׃ 10
і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
מוסר יהוה בני אל תמאס ואל תקץ בתוכחתו׃ 11
Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
כי את אשר יאהב יהוה יוכיח וכאב את בן ירצה׃ 12
бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
אשרי אדם מצא חכמה ואדם יפיק תבונה׃ 13
Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
כי טוב סחרה מסחר כסף ומחרוץ תבואתה׃ 14
бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
יקרה היא מפניים וכל חפציך לא ישוו בה׃ 15
дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
ארך ימים בימינה בשמאולה עשר וכבוד׃ 16
Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
דרכיה דרכי נעם וכל נתיבותיה שלום׃ 17
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
עץ חיים היא למחזיקים בה ותמכיה מאשר׃ 18
Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
יהוה בחכמה יסד ארץ כונן שמים בתבונה׃ 19
Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
בדעתו תהומות נבקעו ושחקים ירעפו טל׃ 20
Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
בני אל ילזו מעיניך נצר תשיה ומזמה׃ 21
Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
ויהיו חיים לנפשך וחן לגרגרתיך׃ 22
і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
אז תלך לבטח דרכך ורגלך לא תגוף׃ 23
Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
אם תשכב לא תפחד ושכבת וערבה שנתך׃ 24
Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
אל תירא מפחד פתאם ומשאת רשעים כי תבא׃ 25
Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
כי יהוה יהיה בכסלך ושמר רגלך מלכד׃ 26
бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
אל תמנע טוב מבעליו בהיות לאל ידיך לעשות׃ 27
Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
אל תאמר לרעיך לך ושוב ומחר אתן ויש אתך׃ 28
не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
אל תחרש על רעך רעה והוא יושב לבטח אתך׃ 29
Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
אל תרוב עם אדם חנם אם לא גמלך רעה׃ 30
Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
אל תקנא באיש חמס ואל תבחר בכל דרכיו׃ 31
Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
כי תועבת יהוה נלוז ואת ישרים סודו׃ 32
бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
מארת יהוה בבית רשע ונוה צדיקים יברך׃ 33
Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
אם ללצים הוא יליץ ולעניים יתן חן׃ 34
з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
כבוד חכמים ינחלו וכסילים מרים קלון׃ 35
Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.

< מִשְׁלֵי 3 >