לוּקָס 21
| ויבט וירא את העשירים משליכים את נדבותם לארון האוצר׃ | 1 |
І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
| וירא גם אלמנה עניה נתנת בו שתי פרוטות׃ | 2 |
Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.
| ויאמר אמת אמר אני לכם כי האלמנה העניה הזאת נתנה יותר מכלם׃ | 3 |
І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
| כי כל אלה התנדבו לאלהים מהעדף שלהם והיא מחסרונה את כל רכושה נתנה׃ | 4 |
Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
| ויהי באמרם על המקדש כי מהדר הוא באבנים יפות ובמתנות ויאמר׃ | 5 |
Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
| את אשר אתם ראים הנה ימים באים ולא תשאר אבן על אבן אשר לא תתפרק׃ | 6 |
„Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
| וישאלהו לאמר רבי מתי אפוא תהיה זאת ומה הוא האות לעת היותה׃ | 7 |
І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
| ויאמר ראו פן תתעו כי רבים יבאו בשמי לאמר אני הוא והעת קרובה ואתם אל תלכו אחריהם׃ | 8 |
Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
| ובשמעכם מלחמות ומהומות אל תחתו כי היו תהיה זאת לראשונה אך עוד קץ למועד׃ | 9 |
І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
| ויסף דבר אליהם לאמר יקום גוי על גוי וממלכה על ממלכה׃ | 10 |
Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
| והיה רעש גדול כה וכה ורעב ודבר וגם מוראים ואתות גדלות מן השמים׃ | 11 |
І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
| ולפני כל אלה ישלחו בכם את ידיהם וירדפו וימסרו אתכם לבתי כנסיות ואל בתי כלאים ותובאו לפני מלכים ומשלים למען שמי׃ | 12 |
Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
| והיתה זאת לכם לעדות׃ | 13 |
Але це стане вам на свідо́цтво.
| על כן שיתו לבבכם לבלתי דאג במה תצטדקו׃ | 14 |
Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
| כי אנכי נתן לכם פה וחכמה אשר לא יוכלו לעמד לפניה ולדבר נגדה כל מתקוממיכם׃ | 15 |
бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
| וגם תמסרו על ידי יולדיכם ואחיכם וקרוביכם ורעיכם וימיתו מכם׃ | 16 |
І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
| והייתם שנואים לכל אדם למען שמי׃ | 17 |
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
| אך לא יפל משערת ראשכם ארצה׃ | 18 |
Але й волосина вам із голови не загине!
| בתוחלתכם קנו לכם את נפשתיכם׃ | 19 |
Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
| וכאשר תראו מחנות סובבים את ירושלים ידע תדעו כי קרב חרבנה׃ | 20 |
А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
| אז ינוסו אנשי יהודה אל ההרים ואשר הם בתוכה יצאו ואשר הם בפרזות אל יבואו בה׃ | 21 |
Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
| כי ימי נקם המה למלאת כל הכתוב׃ | 22 |
Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
| ואוי להרות ולמיניקות בימים ההם כי תהיה צרה גדולה בארץ וקצף על העם הזה׃ | 23 |
Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
| ונפלו לפי חרב והגלו אל כל הגוים וירושלים תרמס ברגלי גוים עד כי ימלאו עתות הגוים׃ | 24 |
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
| והיו אתות בשמש ובירח ובכוכבים ועל הארץ מצוקה לגוים ומבוכה מהמית הים ודכיו׃ | 25 |
І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
| וימוגו בני האדם מאימה ומחרדת הבאות על כל הארץ כי כחות השמים יתמוטטו׃ | 26 |
коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
| ואז יראו את בן האדם בא בענן בגבורה ובכבוד רב׃ | 27 |
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
| וכאשר תחל להיות זאת התעודדו ושאו ראשיכם כי קרובה גאלתכם לבוא׃ | 28 |
Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
| וידבר אליהם משל ראו את התאנה ואת כל העצים׃ | 29 |
І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
| כי תראו אתם מוציאים את פרחם הלא ידעתם כי קרב הקיץ׃ | 30 |
як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
| ככה אף אתם בבא אלה לעיניכם דעו כי קרובה מלכות האלהים׃ | 31 |
Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
| אמן אמר אני לכם לא יעבר הדור הזה עד כי יהיה הכל׃ | 32 |
Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
| השמים והארץ יעברו ודברי לא יעברון׃ | 33 |
Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
| רק השמרו לכם פן יכבד לבבכם בסבא ובשכרון ובדאגות המחיה ובא עליכם היום ההוא פתאם׃ | 34 |
Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
| כי כמו פח יבוא על כל הישבים על פני כל הארץ׃ | 35 |
немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
| לכן שקדו בכל עת והתפללו למען תעצרו כח להמלט מכל העתידות האלה ולהתיצב לפני בן האדם׃ | 36 |
Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
| ויהי מלמד יומם במקדש ובלילה יצא בהר הנקרא הר הזיתים ללון׃ | 37 |
За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
| וכל העם השכימו לבוא אליו במקדש לשמע אותו׃ | 38 |
А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.
