תהילים 17
| תפלה לדוד שמעה יהוה צדק-- הקשיבה רנתי האזינה תפלתי בלא שפתי מרמה | 1 |
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
| מלפניך משפטי יצא עיניך תחזינה מישרים | 2 |
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
| בחנת לבי פקדת לילה-- צרפתני בל-תמצא זמתי בל-יעבר-פי | 3 |
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
| לפעלות אדם בדבר שפתיך-- אני שמרתי ארחות פריץ | 4 |
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
| תמך אשרי במעגלותיך בל-נמוטו פעמי | 5 |
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
| אני-קראתיך כי-תענני אל הט-אזנך לי שמע אמרתי | 6 |
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
| הפלה חסדיך מושיע חוסים-- ממתקוממים בימינך | 7 |
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
| שמרני כאישון בת-עין בצל כנפיך תסתירני | 8 |
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
| מפני רשעים זו שדוני איבי בנפש יקיפו עלי | 9 |
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
| חלבמו סגרו פימו דברו בגאות | 10 |
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
| אשרינו עתה סבבוני (סבבונו) עיניהם ישיתו לנטות בארץ | 11 |
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
| דמינו--כאריה יכסוף לטרף וככפיר ישב במסתרים | 12 |
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
| קומה יהוה-- קדמה פניו הכריעהו פלטה נפשי מרשע חרבך | 13 |
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
| ממתים ידך יהוה ממתים מחלד-- חלקם בחיים וצפינך (וצפונך) תמלא בטנם ישבעו בנים-- והניחו יתרם לעולליהם | 14 |
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
| אני--בצדק אחזה פניך אשבעה בהקיץ תמונתך | 15 |
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
