איוב 16
| ויען איוב ויאמר | 1 |
А Йов відповів та й сказав:
| שמעתי כאלה רבות מנחמי עמל כלכם | 2 |
„Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!
| הקץ לדברי-רוח או מה-ימריצך כי תענה | 3 |
Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?
| גם אנכי-- ככם אדברה לו יש נפשכם תחת נפשי-- אחבירה עליכם במלים ואניעה עליכם במו ראשי | 4 |
I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,
| אאמצכם במו-פי וניד שפתי יחשך | 5 |
уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
| אם-אדברה לא-יחשך כאבי ואחדלה מה-מני יהלך | 6 |
Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?
| אך-עתה הלאני השמות כל-עדתי | 7 |
Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,
| ותקמטני לעד היה ויקם בי כחשי בפני יענה | 8 |
і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!
| אפו טרף וישטמני--חרק עלי בשניו צרי ילטש עיניו לי | 9 |
Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...
| פערו עלי בפיהם--בחרפה הכו לחיי יחד עלי יתמלאון | 10 |
Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:
| יסגירני אל אל עויל ועל-ידי רשעים ירטני | 11 |
Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.
| שלו הייתי ויפרפרני-- ואחז בערפי ויפצפצני ויקימני לו למטרה | 12 |
Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
| יסבו עלי רביו-- יפלח כליותי ולא יחמל ישפך לארץ מררתי | 13 |
Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.
| יפרצני פרץ על-פני-פרץ ירץ עלי כגבור | 14 |
Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.
| שק תפרתי עלי גלדי ועללתי בעפר קרני | 15 |
Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.
| פני חמרמרה (חמרמרו) מני-בכי ועל עפעפי צלמות | 16 |
Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,
| על לא-חמס בכפי ותפלתי זכה | 17 |
хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!
| ארץ אל-תכסי דמי ואל-יהי מקום לזעקתי | 18 |
Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —
| גם-עתה הנה-בשמים עדי ושהדי במרמים | 19 |
бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.
| מליצי רעי אל-אלוה דלפה עיני | 20 |
Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,
| ויוכח לגבר עם-אלוה ובן-אדם לרעהו | 21 |
і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —
| כי-שנות מספר יאתיו וארח לא-אשוב אהלך | 22 |
бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.
