איוב 15

1 ויען אליפז התימני ויאמר

І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 החכם יענה דעת-רוח וימלא קדים בטנו

„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 הוכח בדבר לא-יסכון ומלים לא-יועיל בם

Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 אף-אתה תפר יראה ותגרע שיחה לפני-אל

Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 כי יאלף עונך פיך ותבחר לשון ערומים

бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 ירשיעך פיך ולא-אני ושפתיך יענו-בך

Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 הראישון אדם תולד ולפני גבעות חוללת

Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 הבסוד אלוה תשמע ותגרע אליך חכמה

Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 מה-ידעת ולא נדע תבין ולא-עמנו הוא

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 גם-שב גם-ישיש בנו-- כביר מאביך ימים

Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 המעט ממך תנחומות אל ודבר לאט עמך

Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 מה-יקחך לבך ומה-ירזמון עיניך

Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 כי-תשיב אל-אל רוחך והצאת מפיך מלין

що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 מה-אנוש כי-יזכה וכי-יצדק ילוד אשה

Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 הן בקדשו לא יאמין ושמים לא-זכו בעיניו

Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 אף כי-נתעב ונאלח איש-שתה כמים עולה

що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 אחוך שמע-לי וזה-חזיתי ואספרה

Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 אשר-חכמים יגידו ולא כחדו מאבותם

про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 להם לבדם נתנה הארץ ולא-עבר זר בתוכם

їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 כל-ימי רשע הוא מתחולל ומספר שנים נצפנו לעריץ

Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 קול-פחדים באזניו בשלום שודד יבואנו

Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 לא-יאמין שוב מני-חשך וצפו (וצפוי) הוא אלי-חרב

Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 נדד הוא ללחם איה ידע כי-נכון בידו יום-חשך

Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 יבעתהו צר ומצוקה תתקפהו כמלך עתיד לכידור

Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 כי-נטה אל-אל ידו ואל-שדי יתגבר

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 ירוץ אליו בצואר בעבי גבי מגניו

проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 כי-כסה פניו בחלבו ויעש פימה עלי-כסל

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 וישכון ערים נכחדות--בתים לא-ישבו למו אשר התעתדו לגלים

і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 לא-יעשר ולא-יקום חילו ולא-יטה לארץ מנלם

Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 לא-יסור מני-חשך--ינקתו תיבש שלהבת ויסור ברוח פיו

Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 אל-יאמן בשו נתעה כי-שוא תהיה תמורתו

Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 בלא-יומו תמלא וכפתו לא רעננה

вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 יחמס כגפן בסרו וישלך כזית נצתו

Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 כי-עדת חנף גלמוד ואש אכלה אהלי-שחד

бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 הרה עמל וילד און ובטנם תכין מרמה

він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.