< Zabura 132 >

1 Waƙar haurawa. Ya Ubangiji, ka tuna da Dawuda da kuma dukan irin wuyan da ya jimre.
Пісня проча́н.
2 Ya yi rantsuwa ga Ubangiji ya kuma yi alkawari ga Maɗaukaki na Yaƙub cewa,
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 “Ba zan shiga gidana ko in kwanta a gado ba,
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 ba zan ba wa idanuna barci ba, ba gyangyaɗi wa idanuna,
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 sai na sami wuri wa Ubangiji, mazauni domin Maɗaukaki na Yaƙub.”
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Mun ji haka a Efrata, muka yi ƙaro da shi a filayen Ya’ar,
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 “Bari mu tafi wurin zamansa; bari mu yi sujada a wurin sa ƙafafunsa,
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 ka tashi, ya Ubangiji, ka kuma zo wurin hutunka, kai da akwatin alkawarin ƙarfinka.
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Bari a suturta firistocinka da adalci; bari tsarkakanka su rera don farin ciki.”
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 Saboda Dawuda bawanka, kada ka ƙi shafaffenka.
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 Ubangiji ya rantse wa Dawuda tabbataccen rantsuwa cewa ba zai janye ba cewa, “Ɗaya daga cikin zuriyarka zan sa a kan kursiyinka,
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 in’ya’yanka maza za su kiyaye alkawari da farillan da na koya musu, to’ya’yansu maza za su zauna a kan kursiyinka har abada abadin.”
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 Gama Ubangiji ya zaɓi Sihiyona, ya so ta zama mazauninsa,
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 “Wannan shi ne wurin hutuna har abada abadin; a nan zan zauna ina mulki gama ina son ta,
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 zan albarkace ta da tanade-tanade masu yawa; matalautanta za su ƙoshi da abinci.
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 Zan suturta firistocinta da ceto, tsarkakanta kuma kullum za su rera don farin ciki.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 “A nan zan sa ƙaho ya yi girma wa Dawuda in kuma kafa fitila saboda shafaffena.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 Zan suturta abokan gābansa da kunya, amma rawanin da yake a kansa zai yi ta walƙiya.”
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

< Zabura 132 >