Jòb 37
1 “Pou sa, menm kè mwen konn tranble. Li vòltije kite plas li.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Koute, O koute byen bri vwa L, k ap gwonde tankou tonnè ak bri tonnè a k ap sòti nan bouch Li.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 Anba tout syèl la, Li lage sa nèt ale, ak loray Li jis rive nan tout pwent tè a.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 Apre sa, yon gwo vwa ki rele fò; Li gwonde ak vwa majeste Li a. Li pa menm ralanti eklè lè yo tande vwa L.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Bondye gwonde avèk vwa mèvèy Li a. L ap fè gwo bagay ke nou pa kab menm konprann.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 Paske a lanèj la, Li di: ‘Tonbe sou latè’, e a inondasyon lapli a, Li di: ‘Kontinye tonbe fò’.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Li sele men a chak òm, pou tout moun kab konnen zèv Li yo.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 Konsa, tout bèt sovaj va antre nan kav yo e rete lakay yo.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Men sòti nan sid, tanpèt la parèt e nan nò, fredi a.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 Soti nan souf Bondye, se glas ki fèt, e sifas dlo yo vin glasi.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Anplis, Li chaje vapè yo ak dlo e fè nwaj la vin lou; Li fè nwaj la gaye pou vide ekleraj Li.
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 Li chanje; Li gide l vire tounen pou l kab fè nenpòt sa Li kòmande l sou tout sifas tè a.
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 Se swa pou koreksyon, oswa pou mond Li an, oswa pou lanmou dous Li a, Li fè sa vin rive.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 “Tande sa byen, O Job; Kanpe, e obsève mèvèy Bondye yo.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Èske ou konnen kijan Bondye etabli tout sila yo, e fè ekleraj nan nwaj Li yo vin limen?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Èske ou konnen bagay a chak kouch nan nwaj yo, mèvèy a Sila a ki pafè nan konesans?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 Poukisa vètman ou cho lè tè a kalm akoz van sid la?
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 Èske ou menm tou, ansanm avè L, ka ouvri syèl yo ki gen gran fòs tankou yon miwa metal ki fann nan dife?
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Enstwi nou kisa pou nou ta pale Li; paske akoz fènwa a, nou pa kab byen ranje ka nou.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Èske yo va di Li ke mwen ta renmen pale? Oswa èske yon nonm ta pito di ke li ta vle vin anglouti nèt?
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 “Alò lezòm pa wè limyè ki klere nan syèl yo sof ke van an fin pase e eklèsi nwaj yo.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Sòti nan nò, se reyon majeste an lò; Bondye antoure ak majeste etonnan.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 Toupwisan an, —nou pa kab jwenn Li. Li egzalte nan pouvwa Li. Jistis Li ak ladwati Li gran; Li pa janm oprime.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 Se pou sa lezòm plen lakrent ak respe Li; Li pa konsidere okenn moun ki saj nan kè.”
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
