< Psalm 73 >
1 Ein Psalm Asaphs. Nur gut ist Gott gegen Israel, gegen die, welche reinen Herzens sind.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Ich aber hätte schier gestrauchelt mit meinen Füßen, wie leicht hätte ich einen Mißtritt getan!
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 Denn ich beneidete die Übermütigen, als ich den Frieden der Gottlosen sah.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Denn sie leiden keine Qual bis zu ihrem Tod, und ihr Leib ist wohlgenährt.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 Sie werden nicht bemüht wie andere Leute und nicht geschlagen wie andere Menschen.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Darum schmücken sie sich stolz und kleiden sich frech.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Ihr Gesicht strotzt von Fett, sie bilden sich sehr viel ein.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 Sie reden höhnisch und boshaft, drohen mit höherer Gewalt.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Sie reden, als käme es vom Himmel; ihre Worte haben Geltung auf Erden.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Darum wendet sich auch das Volk ihnen zu, und es wird von ihnen viel Wasser aufgesogen.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Und sie sagen: «Was merkt Gott? Weiß der Höchste überhaupt etwas?»
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Siehe, das sind die Gottlosen; denen geht es immer gut, und sie werden reich!
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Ganz umsonst habe ich mein Herz rein erhalten und meine Hände in Unschuld gewaschen;
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 denn ich bin doch täglich geschlagen worden, und meine Strafe ist alle Morgen da!
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 Wollte ich auch so rechnen, siehe, so würde ich das Geschlecht deiner Kinder verraten.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 So sann ich denn nach, um dies zu verstehen; aber es schien mir vergebliche Mühe zu sein,
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 bis ich in das Heiligtum Gottes ging und auf ihr Ende merkte.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Nur auf schlüpfrigen Boden setzest du sie; du lässest sie fallen, daß sie in Trümmer sinken.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Wie geschah das so plötzlich und entsetzlich! Sie gingen unter und nahmen ein Ende mit Schrecken.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Wie einen Traum nach dem Erwachen, so wirst du, o Herr, wenn du dich aufmachst, ihr Bild verächtlich machen.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 Als mein Herz verbittert war und es mir in den Nieren wehe tat,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 da war ich dumm und verstand nichts; ich benahm mich wie ein Vieh gegen dich.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Und doch bleibe ich stets bei dir; du hältst mich bei meiner rechten Hand.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Leite mich auch ferner nach deinem Rat und nimm mich hernach mit Ehren auf!
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Wen habe ich im Himmel? Und dir ziehe ich gar nichts auf Erden vor!
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Schwinden auch mein Fleisch und mein Herz dahin, so bleibt doch Gott ewiglich meines Herzens Fels und mein Teil.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Denn siehe, die fern von dir sind, kommen um; du vertilgst alle, die dir untreu werden.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Mir aber ist die Nähe Gottes köstlich; ich habe Gott, den HERRN, zu meiner Zuflucht gemacht, um zu erzählen alle deine Werke.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.