Psalm 122

1 Ein Wallfahrtslied. Von David. Ich freue mich an denen, die zu mir sagen: Lasset uns zum Hause des HERRN gehen!

Пісня сходження Давидова. Зрадів я, коли мені сказали: «Ходімо до дому Господнього!»

2 Unsre Füße stehen in deinen Toren, Jerusalem!

Наші ноги стоять у воротах твоїх, Єрусалиме.

3 Jerusalem, du bist gebaut als eine Stadt, die fest in sich geschlossen ist,

Єрусалиме, що збудований щільно як місто, з’єднане в одне ціле,

4 wohin die Stämme hinaufziehen, die Stämme des HERRN (ein Zeugnis für Israel), zu preisen den Namen des HERRN!

куди піднімаються племена, Господні племена, згідно з одкровенням, [даним] Ізраїлю, щоб прославляти там ім’я Господа.

5 Denn dort sind Stühle gesetzt zum Gericht, die Stühle des Hauses David.

Бо там стоять престоли судні, престоли дому Давидового.

6 Bittet für den Frieden Jerusalems! Es gehe wohl denen, die dich lieben!

Просіть миру для Єрусалима: «Нехай у добробуті живуть ті, хто любить тебе!

7 Friede sei in deinen Mauern und Glück in deinen Palästen!

Нехай мир буде в укріпленнях твоїх і добробут – у палацах твоїх!»

8 Um meiner Brüder und Freunde willen sage ich: Friede sei in dir!

Заради братів моїх і друзів скажу я: «Мир тобі!»

9 Um des Hauses des HERRN, unsres Gottes, willen will ich dein Bestes suchen!

Заради дому Господа, Бога нашого, я щиро бажатиму тобі добра, [Єрусалиме]!