Psalm 104
1 Lobe den HERRN, meine Seele! HERR, mein Gott, du bist sehr groß; mit Pracht und Majestät bist du angetan,
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 du, der in Licht sich hüllt wie in ein Gewand, der den Himmel ausspannt wie ein Zelt,
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 der sich seinen Söller zimmert aus Wasser, Wolken zu seinem Wagen macht und auf den Fittichen des Windes einherfährt,
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 der Winde zu seinen Boten macht, Feuerflammen zu seinen Dienern.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 Er hat die Erde auf ihre Grundfesten gestützt, daß sie nimmermehr wanken wird.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Mit der Flut decktest du sie wie mit einem Kleid; die Wasser standen über den Bergen;
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 aber vor deinem Schelten flohen sie, von deiner Donnerstimme wurden sie verscheucht.
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 Berge stiegen empor, Täler senkten sich zu dem Ort, welchen du ihnen gesetzt hast.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Du hast den Wassern eine Grenze gesetzt, die sie nicht überschreiten sollen; sie dürfen die Erde nicht wiederum bedecken.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Du lässest Quellen entspringen in den Tälern; sie fließen zwischen den Bergen hin;
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 sie tränken alle Tiere des Feldes; die Wildesel löschen ihren Durst.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 Über ihnen wohnen die Vögel des Himmels; die lassen aus dem Dickicht ihre Stimme erschallen.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Du tränkst die Berge von deinem Söller herab; von der Frucht deiner Werke wird die Erde satt.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Du lässest Gras wachsen für das Vieh und Pflanzen, die der Mensch bearbeiten soll, um Nahrung aus der Erde zu ziehen;
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 und damit der Wein des Menschen Herz erfreue und seine Gestalt schön werde vom Öl und das Brot das Herz des Menschen stärke.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 Die Bäume des HERRN trinken sich satt, die Zedern Libanons, die er gepflanzt hat,
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 woselbst die Vögel nisten und der Storch, der die Zypressen bewohnt.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 Die hohen Berge sind für die Steinböcke, die Felsenklüfte sind der Klippdachsen Zuflucht.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Er hat den Mond für bestimmte Zeiten gemacht; die Sonne weiß ihren Untergang.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Schaffst du Finsternis, und wird es Nacht, so regen sich alle Tiere des Waldes.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 Die jungen Löwen brüllen nach Raub und verlangen ihre Nahrung von Gott.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 Geht die Sonne auf, so ziehen sie sich zurück und legen sich in ihre Höhlen;
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 der Mensch aber geht aus an sein Tagewerk, an seine Arbeit bis zum Abend.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 HERR, wie sind deiner Werke so viel! Du hast sie alle weislich geordnet, und die Erde ist voll deiner Geschöpfe.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 Da ist das Meer, so groß und weit ausgedehnt; darin wimmelt es ohne Zahl, kleine Tiere samt großen;
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 da fahren die Schiffe; der Leviatan, den du gemacht hast, um darin zu spielen.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 Sie alle warten auf dich, daß du ihnen ihre Speise gebest zu seiner Zeit;
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 wenn du ihnen gibst, so sammeln sie; wenn du deine Hand auftust, so werden sie mit Gut gesättigt;
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 verbirgst du dein Antlitz, so erschrecken sie; nimmst du ihren Odem weg, so vergehen sie und werden wieder zu Staub;
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 sendest du deinen Odem aus, so werden sie erschaffen, und du erneuerst die Gestalt der Erde.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 Die Herrlichkeit des HERRN währe ewig! Möge der HERR Freude erleben an seinen Werken!
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 Blickt er die Erde an, so zittert sie; rührt er die Berge an, so rauchen sie.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 Ich will dem HERRN singen mein Leben lang, meinen Gott lobpreisen, solange ich noch bin.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 Möge mein Gedicht ihm wohlgefallen! Ich freue mich am HERRN.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Möchten die Sünder von der Erde vertilgt werden und die Gottlosen nicht mehr sein! Lobe den HERRN, meine Seele! Hallelujah!
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
