Psalm 25
1 Von David. Zu dir, o HERR, erheb’ ich meine Seele,
Давидів.
2 mein Gott, auf dich vertraue ich:
Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3 Nein, keiner, der auf dich harrt, wird enttäuscht; enttäuscht wird nur, wer dich treulos verläßt. –
Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
4 Tu mir kund, o HERR, deine Wege, deine Pfade lehre mich!
Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
5 Laß mich wandeln in deiner Wahrheit und lehre mich, denn du bist der Gott meines Heils: deiner harre ich allezeit. –
провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
6 Gedenke der Erweise deines Erbarmens, o HERR, und daß deine Gnadenverheiße aus der Urzeit stammen;
Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7 gedenke nicht der Sünden meiner Jugend und meiner Vergehen: nein, nach deiner Gnade gedenke meiner um deiner Güte willen!
Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8 Gütig und aufrichtig ist der HERR; darum weist er den Sündern den rechten Weg,
Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
9 läßt Bedrückte wandeln in richtiger Weise und lehrt die Dulder seinen Weg.
Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
10 Alle Pfade des HERRN sind Gnade und Treue denen, die seinen Bund und seine Gebote halten.
Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
11 Um deines Namens willen, o HERR, vergib mir meine Schuld, denn sie ist groß! –
Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
12 Wie steht’s mit dem Mann, der den HERRN fürchtet? Dem zeigt er den Weg, den er wählen soll.
Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
13 Er selbst wird wohnen im Glück, und seine Kinder werden das Land besitzen.
душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
14 Freundschaft hält der HERR mit denen, die ihn fürchten, und sein Bund will zur Erkenntnis sie führen. –
При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
15 Meine Augen sind stets auf den HERRN gerichtet, denn er wird meine Füße aus dem Netze ziehn.
Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
16 Wende dich mir zu und sei mir gnädig! Denn einsam bin ich und elend.
Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
17 Die Ängste meines Herzens sind schwer geworden: o führ’ mich heraus aus meinen Nöten!
Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
18 Sieh mein Elend an und mein Ungemach und vergib mir alle meine Sünden! –
Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
19 Sieh meine Feinde an, wie viele ihrer sind und wie sie mich hassen mit frevlem Haß.
Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
20 Behüte meine Seele und rette mich, nicht enttäuscht laß mich werden: ich traue auf dich!
Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
21 Unschuld und Redlichkeit mögen mich behüten, denn ich harre deiner, o HERR! –
Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
22 O Gott, erlöse Israel aus allen seinen Nöten!
Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
