Psalm 105
1 Danket dem HERRN und prediget seinen Namen; verkündiget sein Tun unter den Völkern;
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 singet von ihm und lobet ihn; redet von allen seinen Wundern;
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 rühmet seinen heiligen Namen; es freue sich das Herz derer, die den HERRN suchen!
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Fraget nach dem HERRN und nach seiner Macht; suchet sein Antlitz allewege!
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Gedenket seiner Wunderwerke, die er getan hat, seiner Wunder und seines Worts,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 ihr, der Same Abrahams, seines Knechts, ihr Kinder Jakobs, seine Auserwählten!
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Er ist der HERR, unser Gott; er richtet in aller Welt.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Er gedenket ewiglich an seinen Bund, des Worts, das er verheißen hat auf viel tausend für und für
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 den er gemacht hat mit Abraham, und des Eides mit Isaak,
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 und stellete dasselbige Jakob zu einem Recht und Israel zum ewigen Bunde
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 und sprach: Dir will ich das Land Kanaan geben, das Los eures Erbes,
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 da sie wenig und geringe waren und Fremdlinge drinnen.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 Und sie zogen von Volk zu Volk, von einem Königreiche zum andern Volk.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Er ließ keinen Menschen ihnen Schaden tun und strafte Könige um ihretwillen.
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Tastet meine Gesalbten nicht an und tut meinen Propheten kein Leid!
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Und er ließ eine Teurung ins Land kommen und entzog allen Vorrat des Brots.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Er sandte einen Mann vor ihnen hin; Joseph ward zum Knechte verkauft.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 Sie zwangen seine Füße im Stock, sein Leib mußte in Eisen liegen,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 bis daß sein Wort kam und die Rede des HERRN ihn durchläuterte.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Da sandte der König hin und ließ ihn losgeben, der HERR über Völker hieß ihn auslassen.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Er setzte ihn zum HERRN über sein Haus, zum HERRSCher über alle seine Güter,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 daß er seine Fürsten unterweisete nach seiner Weise und seine Ältesten Weisheit lehrete.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Und Israel zog nach Ägypten, und Jakob ward ein Fremdling im Lande Hams.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Und er ließ sein Volk sehr wachsen und machte sie mächtiger denn ihre Feinde.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Er verkehrete jener Herz, daß sie seinem Volk gram wurden und dachten seine Knechte mit List zu dämpfen.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Er sandte seinen Knecht Mose, Aaron, den er hatte erwählet.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Dieselben taten seine Zeichen unter ihnen und seine Wunder im Lande Hams.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Er ließ Finsternis kommen und machte es finster; und waren nicht ungehorsam seinen Worten.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Er verwandelte ihre Wasser in Blut und tötete ihre Fische.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Ihr Land wimmelte Kröten heraus in den Kammern ihrer Könige.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Er sprach, da kam Ungeziefer, Läuse, in allen ihren Grenzen.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Er gab ihnen Hagel zum Regen, Feuerflammen in ihrem Lande;
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 und schlug ihre Weinstöcke und Feigenbäume und zerbrach die Bäume in ihren Grenzen.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Er sprach, da kamen Heuschrecken und Käfer ohne Zahl.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 Und sie fraßen alles Gras in ihrem Lande und fraßen die Früchte auf ihrem Felde.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Und schlug alle Erstgeburt in Ägypten, alle ihre ersten Erben.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Und führete sie aus mit Silber und Golde; und war kein Gebrechlicher unter ihren Stämmen.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Ägypten ward froh, daß sie auszogen; denn ihre Furcht war auf sie gefallen.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Er breitete eine Wolke aus zur Decke und ein Feuer des Nachts zu leuchten.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Sie baten, da ließ er Wachteln kommen; und er sättigte sie mit Himmelbrot.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Er öffnete den Felsen, da flossen Wasser aus, daß Bäche liefen in der dürren Wüste.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Denn er gedachte an sein heiliges Wort, Abraham, seinem Knechte, geredet.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Also führete er sein Volk aus mit Freuden und seine Auserwählten mit Wonne
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 und gab ihnen die Länder der Heiden, daß sie die Güter der Völker einnahmen
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 auf daß sie halten sollten seine Rechte und seine Gesetze bewahren. Halleluja!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
