Sprueche 9
1 Die Weisheit hat ihr Haus gebaut, hat ihre sieben Säulen ausgehauen;
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 sie hat ihr Schlachtvieh geschlachtet, ihren Wein gemischt, auch ihren Tisch gedeckt;
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 sie hat ihre Dirnen ausgesandt, ladet ein auf den Höhen [Eig. Höhenrücken] der Stadt:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 "Wer ist einfältig? er wende sich hierher!" Zu den Unverständigen spricht sie:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 "Kommet, esset von meinem Brote, und trinket von dem Weine, den ich gemischt habe!
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Lasset ab von der Einfältigkeit [O. ihr Einfältigen] und lebet, und schreitet einher auf dem Wege des Verstandes!" -
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Wer den Spötter zurechtweist, zieht sich Schande zu; und wer den Gesetzlosen straft, sein Schandfleck ist es.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Strafe den Spötter nicht, daß er dich nicht hasse; strafe den Weisen, und er wird dich lieben.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Gib dem Weisen, so wird er noch weiser; belehre den Gerechten, so wird er an Kenntnis zunehmen. -
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Die Furcht Jehovas ist der Weisheit Anfang; und die Erkenntnis des Heiligen [Eig. Allerheiligsten] ist Verstand.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 Denn durch mich werden deine Tage sich mehren, und Jahre des Lebens werden dir hinzugefügt werden.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Wenn du weise bist, so bist du weise für dich; und spottest du, so wirst du allein es tragen.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Frau Torheit [d. i. die verkörperte Torheit] ist leidenschaftlich; sie ist lauter Einfältigkeit und weiß gar nichts.
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 Und sie sitzt am Eingang ihres Hauses, auf einem Sitze an hochgelegenen Stellen der Stadt,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 um einzuladen, die des Weges vorübergehen, die ihre Pfade gerade halten:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 "Wer ist einfältig? er wende sich hierher!" Und zu dem Unverständigen spricht sie:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 "Gestohlene Wasser sind süß, und heimliches Brot ist lieblich".
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
