< Sprueche 8 >

1 Ruft nicht die Weisheit, und läßt nicht die Einsicht ihre Stimme erschallen?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Oben auf den Erhöhungen am Wege, da wo Pfade zusammenstoßen, hat sie sich aufgestellt.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 Zur Seite der Tore, wo die Stadt sich auftut, am Eingang der Pforten schreit sie:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 Zu euch, ihr Männer, rufe ich, und meine Stimme ergeht an die Menschenkinder.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Lernet [Eig. Gewinnet Einsicht in] Klugheit, ihr Einfältigen, und ihr Toren, lernet [Eig. Gewinnet Einsicht in] Verstand!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Höret! denn Vortreffliches will ich reden, und das Auftun meiner Lippen soll Geradheit sein.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Denn mein Gaumen spricht Wahrheit aus, und Gesetzlosigkeit ist meinen Lippen ein Greuel.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Alle Worte meines Mundes sind in Gerechtigkeit; es ist nichts Verdrehtes und Verkehrtes in ihnen.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Sie alle sind richtig [Eig. geradeaus gehend] dem Verständigen, und gerade denen, die Erkenntnis erlangt haben.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Nehmet an meine Unterweisung, und nicht Silber, und Erkenntnis lieber als auserlesenes, feines Gold.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Denn Weisheit ist besser als Korallen, und alles, was man begehren mag, kommt [O. und alle Kostbarkeiten kommen] ihr nicht gleich. -
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Ich, Weisheit, bewohne die Klugheit, und finde die Erkenntnis der Besonnenheit. [O. der wohl durchdachten Entschlüsse]
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 Die Furcht Jehovas ist: das Böse hassen. Hoffart und Hochmut und den Weg des Bösen und den Mund der Verkehrtheit hasse ich.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Mein sind Rat und Einsicht; [S. die Anm. zu Kap. 2,7] ich bin der Verstand, mein ist die Stärke.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Durch mich regieren Könige, und Fürsten treffen gerechte Entscheidungen; [W. beschließen Gerechtigkeit]
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 durch mich herrschen Herrscher und Edle, alle Richter der Erde.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Ich liebe, die mich lieben; und die mich früh [O. eifrig] suchen, werden mich finden.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Reichtum und Ehre sind bei mir, bleibendes Gut und Gerechtigkeit.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Meine Frucht ist besser als feines Gold und gediegenes Gold, und mein Ertrag als auserlesenes Silber.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Ich wandle auf dem Pfade der Gerechtigkeit, mitten auf den Steigen des Rechts;
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 um die, die mich lieben, beständiges Gut [Eig. Vorhandenes, Wirkliches] erben zu lassen, und um ihre Vorratskammern zu füllen.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Jehova besaß mich im [O. als] Anfang seines Weges, vor seinen Werken von jeher.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Ich war eingesetzt von Ewigkeit her, von Anbeginn, vor den Uranfängen der Erde.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Ich war geboren, als die Tiefen [S. die Anm. zu Ps. 33,7; so auch v 27 u. 28] noch nicht waren, als noch keine Quellen [Eig. Quellenorte] waren, reich an Wasser.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Ehe die Berge eingesenkt wurden, vor den Hügeln war ich geboren;
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 als er die Erde und die Fluren noch nicht gemacht hatte, und den Beginn der Schollen [O. die Summe des Staubes] des Erdkreises.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Als er die Himmel feststellte, war ich da, als er einen Kreis abmaß über der Fläche der Tiefe;
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 als er die Wolken [S. die Anm. zu Hiob 35,5] droben befestigte, als er Festigkeit gab den Quellen der Tiefe; [O. als die Quellen der Tiefe festen Halt gewannen]
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 als er dem Meere seine Schranken setzte, daß die Wasser seinen Befehl nicht überschritten, als er die Grundfesten der Erde feststellte:
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 da war ich Schoßkind [Eig. Pflegling, Liebling; oder Künstler, Werkmeister] bei ihm, [Eig. an seiner Seite] und war Tag für Tag seine Wonne, [O. lauter Wonne] vor ihm mich ergötzend allezeit,
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 mich ergötzend auf dem bewohnten Teile [Eig. dem Erdreich] seiner Erde; und meine Wonne war bei den Menschenkindern.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Nun denn, ihr Söhne, höret auf mich: Glückselig sind, die meine Wege bewahren!
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Höret Unterweisung und werdet weise, und verwerfet sie nicht!
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Glückselig der Mensch, der auf mich hört, indem er an meinen Türen wacht Tag für Tag, die Pfosten meiner Tore hütet!
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Denn wer mich findet, hat das Leben gefunden und Wohlgefallen erlangt von Jehova.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Wer aber an mir sündigt, [O. mich verfehlt] tut seiner Seele Gewalt an; alle, die mich hassen, lieben den Tod.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

< Sprueche 8 >