< Psalm 89 >
1 Eine Betrachtung Etans, des Esrahiters. Jahwes Gnaden will ich ewig besingen, / Für und für deine Treue verkünden.
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 Denn ich sage: Der Gnadenbau währet für immer, / Am Himmel befestigst du deine Treu.
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 "Ich schloß einen Bund mit meinem Erwählten, / Hab meinem Knechte David geschworen:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 Auf ewig laß ich deinen Samen bestehn, / Deinen Thron will ich baun für alle Geschlechter." (Sela)
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Da priesen die Himmel, o Jahwe, dein Wunder, / Deine Treu in der Heilgen Versammlung.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 Denn wer in den Wolken ist Jahwe ähnlich, / Wer gleicht ihm unter den Gottessöhnen?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 Man fürchtet Gott sehr in der Heiligen Rat; / Es scheuen ihn alle, die um ihn sind.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 Jahwe, der Heerscharen Gott, wer ist wie du? / Jah, du bist stark, / Und deine Treue ist um dich her.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Du bändigst des Meeres Stolz; / Wenn sich seine Wogen türmen — du stillest sie.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Du hast ja Rahab zermalmt wie einen Durchbohrten, / Mit deinem starken Arm hast du deine Feinde zerstreut.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Dein ist der Himmel, dein auch die Erde; / Die Welt und was sie füllet — du hast sie gegründet.
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 Norden und Süden — du hast sie geschaffen. / Tabor und Hermon jauchzen ob deines Namens.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Dein ist ein Arm mit Heldenkraft. / Mächtig ist deine Hand, deine Rechte erhaben.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Gerechtigkeit und Recht sind deines Thrones Stützen, / Gnade und Treue gehn vor dir her.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Heil dem Volke, das Jubel kennt, / Das im Licht deines Angesichts wandelt, o Jahwe!
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 Ob deines Namens werden sie allzeit jubeln, / Und durch deine Treue stehen sie aufrecht da.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 Denn du gibst die Kraft, die sie schmückt, / Durch deine Huld machst du uns mächtig.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 Denn von Jahwe kommt unser Schutz, / Und der Heilige Israels schirmt unsern König.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Damals hast du im Gesicht gesprochen zu deinen Vertrauten: / Ich habe einem Helden Beistand geliehn, / Einen Jüngling erhöht aus dem Volk.
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 Meinen Knecht David hab ich gefunden, / Mit meinem heilgen Öl ihn gesalbt.
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 Meine Hand soll ihn stützen, / Auch mein Arm ihn stärken.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Kein Feind darf ihn unversehns überfallen, / Kein Frevler ihn drücken.
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 Seine Dränger will ich vor ihm zerschmettern, / Und, die ihn hassen, schlagen.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 Ihn aber soll meine Treue und Gnade begleiten, / Und durch meinen Namen wird groß seine Macht.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 Seine Hand will ich legen aufs Meer / Und auf die Ströme seine Rechte.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 Er wird zu mir sprechen: 'Mein Vater bist du, / Mein Gott und der Hort, der mir hilft.'
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Und ich will ihn machen zum Erstgebornen, / Zum höchsten der Könige auf Erden.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 Auf ewig will ich ihm meine Huld bewahren, / Und es bleibt mein Bund ihm getreu.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 Seine Nachkommen will ich für immer erhalten, / Seinen Thron, solange der Himmel währt.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Verlassen seine Söhne mein Gesetz, / Und wandeln sie nicht nach meinen Rechten,
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 Entweihen sie meine Satzungen, / Und halten sie meine Gebote nicht:
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 So straf ich zwar mit dem Stab ihre Vergehn / Und ihre Verschuldung mit Schlägen;
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 Meine Huld aber werd ich ihm nicht entziehn / Und meine Treue nicht brechen.
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 Ich will meinen Bund nicht entweihn / Und meiner Lippen Versprechen nicht ändern.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Eins hab ich geschworen bei meiner Heiligkeit: / David werd ich wahrlich nicht lügen.
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 Seine Nachkommen sollen ewig bleiben, / Sein Thron vor mir stehn so lang wie die Sonne,
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 Wie der Mond, der für immer bleibt / Als ein dauernder Zeuge in dem Gewölk." (Sela)
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 Und dennoch hast du verschmäht und verworfen! / Du hast über deinen Gesalbten gezürnt,
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Hast aufgehoben den Bund mit deinem Knecht, / Seine Krone entweiht und zu Boden geworfen.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Du hast all seine Mauern zerrissen, / Seine Festen in Trümmer gelegt.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 Alle, die des Weges zogen, haben ihn geplündert, / Er ist seinen Nachbarn zum Hohn geworden.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Seiner Dränger Macht hast du erhöht, / Hast all seine Feinde mit Freude erfüllt.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Auch hast du zurückgedrängt sein scharfes Schwert / Und ihm im Kriege nicht Sieg verliehn.
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Du hast seinen Glanz zerstört / Und seinen Thron zu Boden gestürzt.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 Du hast die Zeit seiner Jugend verkürzt, / Ihn mit Schande bedeckt. (Sela)
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 Wie lange, Jahwe, willst du dich verbergen? Etwa für immer? / Soll denn dein Grimm wie Feuer brennen?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Gedenke, wie kurz mein Leben ist, / Wie vergänglich du schufst alle Menschenkinder!
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
48 Wer bliebe am Leben und stürbe nicht, / Wer könnte entrinnen des Todes Macht? (Sela) (Sheol )
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol )
49 Wo sind, Adonái, deine frühern Gnaden, / Die du David geschworen in deiner Treu?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Gedenk, Adonái, deiner Knechte Schmach! / Gedenke, daß ich in meinem Busen / Trage die vielen Völker alle!
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 Gedenke, Jahwe, wie deine Feinde gelästert haben, / Wie sie gelästert / Deines Gesalbten Fersen!
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Gepriesen sei Jahwe in Ewigkeit! / Amen. Amen.
Благословенний Господь повіки!