Psaumes 92
1 Cantique pour le jour du repos. Il est beau de louer l'Éternel, et de chanter ton nom, ô Très-haut!
Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,
2 le matin de redire ta faveur, et ta fidélité durant les nuits,
вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —
3 aux sons du décachorde et du luth, aux accords de la harpe.
на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
4 Car tu me réjouis, Éternel, par tes hauts faits, et je suis ravi des ouvrages de tes mains.
бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!
5 Que tes œuvres sont grandes, ô Éternel, et tes pensées profondes!
Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,
6 L'homme stupide l'ignore, et l'insensé ne le comprend pas.
— нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!
7 Que les impies lèvent comme la plante, et que tous les méchants fleurissent, c'est pour être détruits à jamais.
Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —
8 Et toi, tu es éternellement élevé, ô Dieu!
а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
9 Car voici, tes ennemis, Seigneur, voici, tes ennemis périssent, tous ceux qui font le mal, sont dissipés.
Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!
10 Mais tu relèves mon front, comme celui des taureaux, je suis arrosé d'une huile nouvelle;
І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.
11 mes adversaires réjouissent mes regards, et la chute de mes méchants ennemis flatte mon oreille.
І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!
12 Le juste verdit comme le palmier, il croît comme un cèdre au Liban.
Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —
13 Planté dans la maison de l'Éternel, il prospère dans les parvis de notre Dieu,
посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,
14 et pousse encore des jets dans la vieillesse même; il est plein de sève, et son feuillage est épais;
іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,
15 pour proclamer que l'Éternel est juste, qu'il est mon rocher, et ne fait rien d'inique.
щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
