Psaumes 90
1 Prière de Moïse, homme de Dieu. Éternel, tu as été notre refuge d'une génération à l'autre génération;
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 avant que les montagnes fussent enfantées, et que tu eusses engendré la terre et le monde, oui, de l'éternité à l'éternité tu es, ô Dieu.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Tu fais rentrer l'homme dans la poudre, et tu dis: « Rentrez-y, enfants des hommes! »
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 Car mille ans sont à tes yeux comme le jour d'hier, quand il est passé, et comme une veille dans la nuit.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 Tu les emportes, ils sont un rêve; le matin, comme l'herbe, l'homme lève;
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 le matin il fleurit et lève; le soir il est tranché, et il sèche.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 Car nous sommes consumés par ta colère, et par ton courroux nous sommes terrassés.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Tu produis nos péchés à ta vue, et nos secrets à la lumière de ta face.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 Car tous nos jours fuient devant ta fureur, nous perdons nos années, comme une pensée.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 Les jours de notre vie, ce sont soixante-dix années, et, pour les forts, quatre-vingts années; et ce qui fait leur orgueil est peine et néant; car il passe vite, et nous nous envolons.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Qui connaît la puissance de ta colère, et mesure ton courroux sur la crainte qui t'est due?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Apprends-nous à faire un tel compte de nos jours, que nous acquérions un cœur sage!
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Reviens, Éternel! Jusques à quand?… Et prends pitié de tes serviteurs!
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 Rassasie-nous bientôt de ta grâce, et nous serons triomphants et joyeux durant tous nos jours!
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Donne-nous de la joie pour le temps que tu nous affligeas, pour les années où nous connûmes le malheur!
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Rends ton action visible à tes serviteurs, et ta majesté à leurs enfants!
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 Que la faveur du Seigneur, notre Dieu, soit sur nous! Et consolide pour nous l'œuvre de nos mains, oui, consolide l'œuvre de nos mains!
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
