Psaumes 71
1 Éternel, je me réfugie vers toi: que je ne sois jamais confondu!
До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —
2 Par ta justice sauve et délivre-moi! Penche vers moi ton oreille, et sois-moi secourable!
ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,
3 Sois pour moi un rocher où je trouve un asile, pour que je m'y retire en tout temps! Tu as résolu de me sauver, car tu es ma citadelle et mon fort.
стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!
4 Mon Dieu, sauve-moi de la main de l'impie, du bras du méchant et de l'oppresseur!
Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,
5 Car tu es mon espérance, Seigneur, Éternel, dès mon jeune âge en toi je me confie;
Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!
6 sur toi je m'appuie dès le sein de ma mère, et c'est toi qui m'as tiré de ses flancs; tu es toujours l'objet de mes louanges.
На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!
7 Je suis comme un miracle pour plusieurs: c'est que tu es mon puissant recours.
Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!
8 Ma bouche est remplie de tes louanges, tous les jours je te glorifie!
Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!
9 Ne me rejette pas au temps de ma vieillesse! Quand ma force dépérit, ne me délaisse pas!
Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,
10 Car mes ennemis parlent de moi, et ceux qui épient mon âme, se concertent ensemble,
бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,
11 disant: « Dieu l'a délaissé, poursuivez, saisissez-le; car il est sans libérateur! »
гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“
12 O Dieu, ne sois pas loin de moi! Mon Dieu, accours à mon aide!
Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!
13 Qu'ils soient confondus, exterminés, les ennemis de mon âme, couverts de honte et d'opprobre, ceux qui cherchent ma perte!
Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!
14 Mais j'aurai toujours espérance, et je pourrai ajouter encore à toutes tes louanges.
А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!
15 Ma bouche dira ta justice, chaque jour ton salut, car je ne saurais compter [tous tes bienfaits].
Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —
16 Je viendrai chantant tes hauts faits, Seigneur; Éternel, c'est ta justice seule que je célébrerai.
буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!
17 O Dieu, tu m'as instruit dès mon jeune âge, et jusques aujourd'hui je publie tes merveilles.
Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.
18 Mais, toi aussi, jusqu'à la vieillesse, aux cheveux blancs, ô Dieu, ne me délaisse pas! afin que j'annonce tes faits aux hommes d'à présent, et à tous ceux qui naîtront, ta puissance.
А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!
19 Aussi bien ta justice, ô Dieu, atteint au ciel. Tu as fait de grandes choses, ô Dieu; qui est pareil à toi?
Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?
20 Tu nous fis voir beaucoup d'angoisses et de maux: de nouveau tu nous donneras la vie, et tu nous tireras encore des abîmes de la terre.
Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,
21 Daigne augmenter ma grandeur, te tourner vers moi, et me consoler!
Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!
22 Et au son du luth je te louerai, dirai la fidélité, mon Dieu, je te chanterai avec la harpe, Saint d'Israël!
А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
23 La joie sera sur mes lèvres, car c'est toi que je chanterai, et dans mon âme, car tu l'as délivrée;
Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!
24 ma langue aussi toujours dira ta justice; car ils sont couverts de honte et d'opprobre ceux qui cherchent ma perte.
Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!
