Romains 7

1 Frères, ne savez-vous pas, (car je parle à des personnes qui connaissent la loi, ) que la loi n'a de pouvoir sur l'homme que pendant qu'il est en vie?

Хіба ви не знаєте, брати (звертаюся до тих, хто знає Закон), що Закон має владу над людиною, поки вона живе?

2 En effet, la femme qui est mariée, est liée par la loi à son mari, tant qu'il est vivant; mais si le mari meurt, elle est dégagée de la loi du mari.

[Скажімо], заміжня жінка за Законом прив’язана до свого чоловіка, поки він живий, але коли чоловік помирає, вона звільняється від Закону, який пов’язував її з чоловіком.

3 Si donc, durant la vie de son mari, elle épouse un autre homme, elle sera appelée adultère; mais si son mari meurt, elle est affranchie de la loi, de sorte qu'elle n'est point adultère, si elle épouse un autre homme.

Тож якщо вона за життя свого чоловіка одружиться з іншим, її називають перелюбницею. Коли ж її чоловік помирає, вона звільняється від Закону й, вийшовши заміж за іншого чоловіка, не буде перелюбницею.

4 Ainsi donc, vous aussi, mes frères, vous êtes morts à la loi, par le corps de Christ, pour être à un autre, savoir, à celui qui est ressuscité des morts, afin que nous portions des fruits pour Dieu.

Так і ви, брати мої, померли для Закону через тіло Христа, щоб належати Іншому – Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли приносити плід Богові.

5 Car lorsque nous étions dans la chair, les passions des péchés, excitées par la loi, agissaient dans nos membres, de manière à produire des fruits pour la mort.

Бо коли ми жили, керуючись тілесними [бажаннями], гріховні пристрасті, [виявлені] Законом, діяли в наших тілах, щоб приносити плід смерті.

6 Mais maintenant que nous sommes délivrés de la loi, étant morts à celle sous laquelle nous étions retenus, nous servons Dieu dans un esprit nouveau, et non selon la lettre, qui a vieilli.

Але тепер ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас колись зв’язувало, щоб ми служили оновлені Духом, а не як у давнину – [дотримуючись] букви [Закону].

7 Que dirons-nous donc? La loi est-elle la cause du péché? Nullement! Au contraire, je n'ai connu le péché que par la loi; car je n'eusse point connu la convoitise, si la loi n'eût dit: Tu ne convoiteras point.

Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, [наприклад], що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».

8 Mais le péché, prenant occasion du commandement, a produit en moi toute sorte de convoitises. Car sans la loi, le péché est mort.

Проте гріх, скориставшись заповіддю, породив у мені всіляке бажання. Адже без Закону гріх мертвий.

9 Pour moi, autrefois sans loi, je vivais; mais le commandement étant venu, le péché a repris vie,

Колись я жив без Закону, але коли прийшла заповідь, гріх ожив,

10 Et moi, je suis mort; et il s'est trouvé que le commandement, qui devait me donner la vie, m'a donné la mort.

а я помер. Я виявив, що заповідь, яка мала б принести життя, насправді принесла смерть.

11 Car le péché, prenant occasion du commandement m'a séduit, et par lui m'a fait mourir.

Адже гріх, скориставшись можливістю, наданою заповіддю, звабив мене й через неї вбив.

12 Ainsi la loi est sainte, et le commandement est saint, juste et bon.

Отже, Закон святий і заповідь – свята, праведна й добра.

13 Ce qui est bon m'a-t-il donc donné la mort? Nullement! mais c'est le péché, afin qu'il parût péché, en me donnant la mort par une chose bonne et que le péché devînt excessivement pécheur par le commandement.

Тож невже те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Навпаки, гріх, щоб виявитися гріхом, спричинив мою смерть через те, що добре. Так завдяки заповіді гріх став абсолютно грішним.

14 En effet, nous savons que la loi est spirituelle; mais moi je suis charnel, vendu au péché.

Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий [у рабство] гріха.

15 Car je n'approuve point ce que je fais, je ne fais point ce que je veux, mais je fais ce que je hais.

Я не розумію, що роблю. Адже роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.

16 Or, si je fais ce que je ne veux pas, je reconnais par là que la loi est bonne.

Коли ж я роблю те, чого не хочу, я погоджуюся, що Закон добрий.

17 Et maintenant ce n'est plus moi qui le fais, mais c'est le péché qui habite en moi.

І це вже не я роблю, але гріх, що живе в мені.

18 Car je sais que le bien n'habite point en moi, c'est-à-dire, dans ma chair, parce que j'ai la volonté de faire le bien; mais je ne parviens pas à l'accomplir.

Адже я знаю: у мені, тобто в моєму тілі, нічого доброго не живе, оскільки бажання робити добро є, але виконувати його не можу.

19 Car je ne fais pas le bien que je veux; mais je fais le mal que je ne veux pas faire.

Бо не роблю добра, яке хочу, але роблю зло, якого я не хочу робити.

20 Que si je fais ce que je ne veux pas, ce n'est plus moi qui le fais, mais c'est le péché qui habite en moi.

Тож якщо я роблю те, чого не хочу, це вже не я роблю, а гріх, який живе в мені.

21 Je trouve donc cette loi en moi; c'est que quand je veux faire le bien, le mal est attaché à moi.

Отже, я знаходжу такий закон: коли я хочу робити добро, зло завжди поруч зі мною.

22 Car je prends plaisir à la loi de Dieu, selon l'homme intérieur;

Бо за внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,

23 Mais je vois une autre loi dans mes membres, qui combat contre la loi de mon esprit et qui me rend captif sous la loi du péché, qui est dans mes membres.

але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який бореться проти закону мого розуму й робить мене в’язнем закону гріха, який є в моєму тілі.

24 Misérable homme que je suis! qui me délivrera de ce fardeau de mort?

Нещасна я людина! Хто врятує мене від цього смертного тіла?

25 Je rends grâces à Dieu par Jésus-Christ notre Seigneur! Je suis donc assujetti moi-même, par l'esprit, à la loi de Dieu, mais par la chair, à la loi du péché.

Тож [нехай буде] подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа! Отже, своїм розумом я є служителем Закону Божого, а тілом – закону гріха.