Psaumes 81
1 Au chef des chantres. Sur la Ghitit. D’Assaph. Célébrez Dieu, notre force, acclamez le Dieu de Jacob!
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Chantez des hymnes, faites retentir le tambourin, la harpe suave ainsi que le luth,
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 sonnez le Chofar à la nouvelle lune, au jour fixé pour notre solennité.
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Car c’est une loi en Israël, une coutume en l’honneur du Dieu de Jacob;
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 c’est un témoignage qu’il établit dans Joseph, quand il marcha contre l’Egypte. J’Entendis alors des accents inconnus pour moi…
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 J’Ai déchargé du fardeau son épaule, ses mains sont affranchies du lourd panier.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 Dans la détresse tu as appelé, et je t’ai délivré, je t’ai exaucé du sein mystérieux de la foudre, je t’ai éprouvé auprès des eaux de Meriba. (Sélah)
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 "Ecoute, mon peuple, je veux t’adjurer; ô Israël, puisses-tu m’écouter!
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 Qu’il n’y ait pas chez toi de divinité étrangère, ne te prosterne pas devant un dieu du dehors.
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Je suis, moi, l’Eternel, ton Dieu qui t’ai tiré du pays d’Egypte. Ouvre largement ta bouche et je la remplirai."
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Mais mon peuple n’a pas écouté ma voix, Israël a refusé de m’obéir.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 Je les ai donc abandonnés à l’entraînement de leur cœur, ils suivirent leurs propres inspirations.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 Ah! si mon peuple voulait m’écouter, Israël marcher dans mes voies,
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 bien vite, je dompterais leurs ennemis, je ferais peser ma main sur leurs adversaires.
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Ceux qui haïssent l’Eternel ramperaient devant lui, mais leur bonheur, à eux, durerait toujours.
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Il les nourrirait de la mœlle du froment, et les rassasierait avec le miel des rochers.
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
