Psaumes 80
1 Au chef des chantres. Sur les Chochanim, Edouth. Psaume d’Assaph. Pasteur d’Israël, prête l’oreille, toi qui mènes Joseph comme un troupeau! Révèle-toi dans ta splendeur, toi qui trônes sur les Chérubins!
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Aux regards d’Ephraïm, Benjamin et Manassé, déploie ta puissance, et marche à notre secours!
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 O Dieu, régénère-nous, fais luire ta face et nous serons sauvés!
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 Eternel, Dieu-Cebaot! Jusques à quand accueilleras-tu avec colère la prière de ton peuple?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Tu leur fais manger un pain trempé de pleurs, tu les abreuves d’un déluge de larmes.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Tu fais de nous un brandon de discorde pour nos voisins, et nos ennemis se livrent à leurs moqueries.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 O Dieu-Cebaot, régénère-nous, fais luire ta face et nous serons sauvés!
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Tu as fait émigrer une vigne de l’Egypte, et expulsé des nations pour la replanter.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Tu as fait place nette devant elle; aussi elle jeta de profondes racines, et s’étendit sur le pays.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Les montagnes furent couvertes de son ombrage, ses branches égalèrent les cèdres de Dieu.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 Elle poussa ses sarments jusqu’à la mer, jusqu’au Fleuve ses rejetons.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Pourquoi as-tu démoli ses clôtures, si bien que tous les passants la dépouillent,
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 que le sanglier de la forêt la mutile, et qu’elle sert de pâture à ce qui se meut dans les champs?
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 O Dieu-Cébaot! Reviens de grâce! Du haut du Ciel regarde et vois; prends sous ta protection cette vigne,
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 ces ceps que ta droite a mis en terre, cette plantation que tu avais voulue si vigoureuse.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 La voilà consumée par le feu, mise en pièces: sous la colère menaçante de ta face, tout périt!
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Oh! que ta protection s’étende sur l’homme élu par ta droite, sur le fils de l’homme que tu avais rendu fort en ton honneur!
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 Nous ne nous éloignerons plus de toi: ranime notre vie, et nous invoquerons ton nom.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 O Eternel, Dieu-Cebaot, régénère-nous, fais luire ta face et nous serons sauvés!
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
