Job 34
1 Eliu reprit et dit:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Sages, écoutez mes discours; hommes intelligents, prêtez-moi l’oreille.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Car l’oreille juge les paroles, comme le palais discerne les aliments.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Tâchons de discerner ce qui est juste; cherchons entre nous ce qui est bon.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Job a dit: « Je suis innocent, et Dieu me refuse justice.
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Quand je soutiens mon droit, je passe pour menteur; ma plaie est douloureuse, sans que j’aie péché. »
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Y a-t-il un homme semblable à Job? Il boit le blasphème comme l’eau!
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 Il s’associe aux artisans d’iniquité, il marche avec les hommes pervers.
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Car il a dit: « Il ne sert de rien à l’homme de chercher la faveur de Dieu. »
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Ecoutez-moi donc, hommes sensés: Loin de Dieu l’iniquité! Loin du Tout-Puissant l’injustice!
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Il rend à l’homme selon ses œuvres, il rétribue chacun selon ses voies.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Non, certes, Dieu ne commet pas l’iniquité, le Tout-Puissant ne viole pas la justice.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Qui lui a remis le gouvernement de la terre? Qui lui a confié l’univers?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 S’il ne pensait qu’à lui-même, s’il retirait à lui son esprit et son souffle,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 toute chair expirerait à l’instant, et l’homme retournerait à la poussière.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Si tu as de l’intelligence, écoute ceci; prête l’oreille au son de mes paroles:
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Un ennemi de la justice aurait-il le suprême pouvoir? Oses-tu condamner le Juste, le Puissant,
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 qui dit à un roi: « Vaurien! » aux princes: « Pervers! »
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 qui ne fait pas acception de la personne des grands, qui ne regarde pas le riche plus que le pauvre, parce que tous sont l’ouvrage de ses mains?
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 En un instant ils périssent, au milieu de la nuit, les peuples chancellent et disparaissent; le puissant est emporté sans main d’homme.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Car les yeux de Dieu sont ouverts sur les voies de l’homme, il voit distinctement tous ses pas.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Il n’y a ni ténèbres ni ombre de la mort, où puissent se cacher ceux qui commettent l’iniquité.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Il n’a pas besoin de regarder un homme deux fois, pour l’amener au jugement avec lui.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Il brise les puissants sans enquête, et il en met d’autres à leur place.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Il connaît donc leurs œuvres; il les renverse de nuit, et ils sont écrasés.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Il les frappe comme des impies, en un lieu où on les regarde,
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 parce qu’en se détournant de lui, en refusant de connaître toutes ses voies,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 ils ont fait monter vers lui le cri du pauvre, ils l’ont rendu attentif au cri des malheureux.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 S’il accorde la paix, qui le trouvera mauvais; s’il cache son visage, qui pourra le contempler, qu’il soit peuple ou homme celui qu’il traite ainsi,
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 pour mettre fin au règne de l’impie, pour qu’il ne soit plus un piège pour le peuple?
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Or avait-il dit à Dieu: « J’ai été châtié, je ne pécherai plus;
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 montre-moi ce que j’ignore; si j’ai commis l’iniquité, je ne le ferai plus? »
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Est-ce d’après ton avis que Dieu doit rendre la justice de sorte que tu puisses rejeter son jugement? Choisis à ton gré, et non pas moi; ce que tu sais, expose-le.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Les gens sensés me diront, ainsi que l’homme sage qui m’écoute:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 « Job a parlé sans intelligence, et ses discours sont dépourvus de sagesse.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Eh bien, que Job soit éprouvé jusqu’au bout, puisque ses réponses sont celles d’un impie!
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 Car à l’offense il ajoute la révolte; il bat des mains au milieu de nous, il multiplie ses propos contre Dieu. »
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
