Ijob 9
1 Ijob respondis kaj diris:
Йов а луат кувынтул ши а зис:
2 Certe, mi scias, ke tiel estas; Kaj kiel povas homo esti prava koncerne Dion?
„Штиу бине кэ есте аша. Ши кум ар путя омул сэ-шь скоатэ дрептате ынаинтя луй Думнезеу?
3 Se li volus havi kun Li juĝan disputon, Li ne povus respondi al Li eĉ unu kontraŭ mil.
Дакэ ар вои сэ се черте ку Ел, дин о мие де лукрурь н-ар путя сэ рэспундэ ла унул сингур.
4 Li estas saĝa per Sia koro kaj potenca per Sia forto; Kiu kuraĝus stari kontraŭ Li kaj restus sendifekta?
Але Луй сунт ынцелепчуня ши атотпутерничия: чине И с-ар путя ымпотриви фэрэ сэ фие педепсит?
5 Li forŝovas montojn, kaj ili eĉ ne rimarkas, Ke Li renversis ilin en Sia kolero;
Ел мутэ деодатэ мунций ши-й рэстоарнэ ын мыния Са.
6 Li skuas la teron de ĝia loko, Ke ĝiaj kolonoj tremas;
Згудуе пэмынтул дин темелия луй, де и се клатинэ стылпий.
7 Li diras al la suno, kaj ĝi ne leviĝas, Kaj la stelojn Li sigelfermas;
Порунчеште соарелуй, ши соареле ну май рэсаре; ши цине стелеле суб печетя Луй.
8 Li sola etendas la ĉielon, Kaj Li iras sur la altaĵoj de la maro;
Нумай Ел ынтинде черуриле ши умблэ пе ынэлцимиле мэрий.
9 Li kreis la Grandan Ursinon, Orionon, kaj Plejadojn, Kaj la stelojn de la sudo;
Ел а фэкут Урса-Маре, Лучяфэрул де сярэ ши Ралицеле ши стелеле дин цинутуриле де мязэзи.
10 Li faras neesploreblajn grandaĵojn, Kaj nekalkuleblajn mirindaĵojn.
Ел фаче лукрурь марь ши непэтрунсе, минунь фэрэ нумэр.
11 Jen Li preteriros preter mi, kaj mi tion eĉ ne vidos; Li pasos, kaj mi eĉ ne rimarkos Lin.
Ятэ, Ел трече пе лынгэ мине, ши ну-Л вэд, Се дуче, ши ну-Л зэреск.
12 Kiam Li kaptas, kiu malpermesus al Li? Kiu dirus al Li: Kion Vi faras?
Дакэ апукэ Ел, чине-Л ва опри? Чине-Й ва зиче: ‘Че фачь?’
13 Li estas Dio, kaj Lian koleron oni ne povas haltigi; Sub Li fleksiĝas la helpantoj de Rahab.
Думнезеу ну-Шь ынтоарче мыния; суб Ел се плякэ тоць сприжиниторий мындрией.
14 Des pli ĉu mi povus respondi al Li, Ĉu mi povus elekti vortojn kontraŭ Li?
Ши еу кум сэ-Й рэспунд? Че кувинте сэ алег?
15 Eĉ se mi estus prava, mi ne respondus; Sed mi nur petegus mian juĝanton.
Кяр дакэ аш авя дрептате, ну Й-аш рэспунде. Ну пот декыт сэ мэ рог жудекэторулуй.
16 Se mi vokus kaj Li respondus, Mi ne kredus, ke Li aŭdis mian voĉon,
Ши кяр дакэ м-ар аскулта кынд Ыл кем, тот н-аш путя креде кэ мь-а аскултат гласул –
17 Li, kiu povas frakasi min per ventego Kaj fari al mi senkulpe multe da vundoj.
Ел, каре мэ избеште ка ынтр-о фуртунэ, каре ымь ынмулцеште фэрэ причинэ рэниле,
18 Li ne permesas al mi trankviligi mian spiriton, Sed Li satigas min per maldolĉo.
каре ну мэ ласэ сэ рэсуфлу, мэ сатурэ де амэрэчуне.
19 Se oni volas forton, Li estas potenca; Se oni volas juĝon, kiu alvokos min?
Сэ алерг ла путере? Ел есте атотпутерник. Ла дрептате? Чине мэ ва апэра?
20 Se mi montros mian pravecon, mia propra buŝo min kondamnos; Se mi montros min virtulo, Li montros min malbonagulo.
Орькытэ дрептате аш авя, гура мя мэ ва осынди ши орькыт де невиноват аш фи, Ел мэ ва арэта ка виноват.
21 Mi estas senkulpa; mi ne zorgas pri mia animo, Mi abomenas mian vivon.
Невиноват! Сунт, дар ну цин ла вяцэ, ымь диспрецуеск вяца.
22 Ĉio estas egala; tial mi diras: Senkulpulon kaj malpiulon Li ambaŭ pereigas.
Че-мь пасэ ла урма урмей? Кэч ындрэзнеск с-о спун: Ел нимичеште пе чел невиноват ка ши пе чел виноват.
23 Kiam vipo subite ekbatas, Li ridas ĉe la elprovado de senkulpuloj.
Ши дакэ бичул ар причинуи мэкар ындатэ моартя…! Дар Ел рыде де ынчеркэриле челуй невиноват.
24 La tero estas transdonita en la manon de malpiulo; La vizaĝon de ĝiaj juĝistoj Li kovras. Se ne Li, tiam kiu?
Пэмынтул есте дат пе мыниле челуй нелеӂюит; Ел акоперэ окий жудекэторилор – де ну Ел, апой чине алтул?
25 Miaj tagoj estis pli rapidpiedaj ol kuristo; Ili forkuris, ne vidis bonon;
Зилеле меле аляргэ май юць декыт ун алергэтор; фуг фэрэ сэ фи вэзут феричиря;
26 Ili forkuris, kiel ŝipetoj el kano, Kiel aglo flugas al manĝotaĵo.
трек ка ши корэбииле челе юць, ка вултурул каре се репеде асупра прэзий.
27 Se mi ekpensas: Mi forgesos mian plendon, Mi farlasos mian mienon, kaj mi min gajigos:
Дакэ зик: ‘Вряу сэ-мь уйт суферинцеле, сэ-мь лас ынтристаря ши сэ фиу войос’,
28 Tiam mi ektremas pro ĉiuj miaj suferoj; Mi scias, ke Vi ne rigardos min kiel senkulpan.
сунт ынгрозит де тоате дурериле меле. Штиу кэ ну мэ вей скоате невиноват.
29 Mi restos ja malprava; Por kio do mi vane min turmentas?
Ши дакэ вой фи жудекат виноват, пентру че сэ мэ май трудеск деӂяба?
30 Se mi lavus min per neĝa akvo Kaj purigus miajn manojn per lesivo,
Кяр дакэ м-аш спэла ку зэпадэ, кяр дакэ мь-аш курэци мыниле ку лешие,
31 Eĉ tiam Vi trempus min en koto, Kaj miaj vestoj min abomenus.
Ту тот м-ай куфунда ын мочирлэ, де с-ар скырби пынэ ши хайнеле де мине!
32 Ĉar Li ne estas homo simile al mi, Ke mi povu respondi al Li, Ke ni povu ambaŭ iri al juĝo.
Кэч Ел ну есте ун ом ка мине, ка сэ-Й пот рэспунде ши сэ мерӂем ымпреунэ ла жудекатэ.
33 Ne ekzistas inter ni arbitracianto, Kiu povus meti sian manon sur nin ambaŭ.
Нич ну есте вреун мижлочитор ынтре ной, каре сэ-шь пунэ мына песте ной амындой.
34 Li forigu de mi Sian vergon, Kaj Lia teruro ne timigu min;
Сэ-Шь трагэ ынсэ варга де дясупра мя ши сэ ну мэ май тулбуре спайма Луй.
35 Tiam mi ekparolos, kaj ne timos Lin, Ĉar ne tia mi estas en mi mem.
Атунч вой ворби ши ну мэ вой теме де Ел. Алтфел, ну сунт стэпын пе мине.
