Ijob 12
1 Kaj Ijob respondis kaj diris:
Йов а луат кувынтул ши а зис:
2 Certe, vi solaj estas homoj, Kaj kun vi mortos la saĝo.
„С-ар путя зиче, ын адевэр, кэ нямул оменеск сунтець вой ши кэ одатэ ку вой ва мури ши ынцелепчуня!
3 Mi ankaŭ havas koron, kiel vi; Mi ne estas malpli valora ol vi; Kiu ne povas paroli tiele?
Ам ши еу минте ка вой, ну сунт май прежос декыт вой. Ши чине ну штие лукруриле пе каре ле спунець вой?
4 Mi fariĝis mokataĵo por mia amiko, Mi, kiu vokadis al Dio kaj estis aŭskultata; Virtulo kaj senkulpulo fariĝis mokataĵo;
Еу сунт де батжокура приетенилор мей кынд чер ажуторул луй Думнезеу: дрептул, невиноватул, де батжокурэ!
5 Malestimata lucerneto li estas antaŭ la pensoj de feliĉuloj, Pretigita por migrantoj.
‘Диспрец ын ненорочире!’ – ятэ зичеря челор феричиць: дэ брынчь куй алунекэ ку пичорул!
6 Bonstataj estas la tendoj de rabistoj, Kaj sendanĝerecon havas la incitantoj de Dio, Tiuj, kiuj portas Dion en sia mano.
Жефуиторилор ли се ласэ кортуриле ын паче, челор че мыние пе Думнезеу ле мерӂе бине, мэкар кэ Думнезеул лор есте ын пумн.
7 Vere, demandu la brutojn, kaj ili instruos vin; La birdojn de la ĉielo, kaj ili diros al vi;
Ынтрябэ добитоачеле, ши те вор ынвэца; пэсэриле черулуй, ши ыць вор спуне;
8 Aŭ parolu kun la tero, kaj ĝi klarigos al vi; Kaj rakontos al vi la fiŝoj de la maro.
ворбеште пэмынтулуй, ши те ва ынвэца; ши пештий мэрий ыць вор повести.
9 Kiu ne ekscius el ĉio ĉi tio, Ke la mano de la Eternulo tion faris,
Чине ну веде ын тоате ачестя довада кэ мына Домнулуй а фэкут асеменя лукрурь?
10 De Tiu, en kies mano estas la animo de ĉio vivanta Kaj la spirito de ĉiu homa karno?
Ел цине ын мынэ суфлетул а тот че трэеште, суфларя орькэруй труп оменеск.
11 La orelo esploras ja la parolon, Kaj la palato gustumas al si la manĝaĵon.
Ну деосебеште урекя кувинтеле, кум густэ черул гурий мынкэруриле?
12 La maljunuloj posedas saĝon, Kaj la grandaĝuloj kompetentecon.
Ла бэтрынь се гэсеште ынцелепчуня ши ынтр-о вяцэ лунгэ е причеперя.
13 Ĉe Li estas la saĝo kaj la forto; Ĉe Li estas konsilo kaj kompetenteco.
Ла Думнезеу есте ынцелепчуня ши путеря; сфатул ши причеперя але Луй сунт.
14 Kion Li detruas, tio ne rekonstruiĝas; Kiun Li enŝlosos, tiu ne liberiĝos.
Че дэрымэ Ел ну ва фи зидит дин ноу; пе чине-л ынкиде Ел, нимень ну-л ва скэпа.
15 Kiam Li digas la akvon, ĝi elsekiĝas; Kiam Li fluigas ĝin, ĝi renversas la teron.
Ел опреште апеле, ши тотул се усукэ; Ел ле дэ друмул, ши пустиеск пэмынтул.
16 Ĉe Li estas potenco kaj forto; Lia estas tiu, kiu eraras, kaj tiu, kiu erarigas.
Ел аре путеря ши ынцелепчуня; Ел стэпынеште пе чел че се рэтэчеште сау рэтэчеште пе алций.
17 Li irigas konsilistojn kiel erarvagantojn, Kaj la juĝistojn Li faras malsaĝaj.
Ел я робь пе сфетничь ши тулбурэ минтя жудекэторилор.
18 La ligilojn de reĝoj Li malligas, Kaj Li ligas per zono iliajn lumbojn.
Ел дезлягэ легэтура ымпэрацилор ши ле пуне о фрынгие ын журул коапселор.
19 Li erarvagigas la pastrojn Kaj faligas la potenculojn.
Ел я робь пе преоць; Ел рэстоарнэ пе чей путерничь.
20 Li mutigas la lipojn de fidinduloj Kaj forprenas de maljunuloj la prudenton.
Ел тае ворба челор мештерь ла ворбэ; Ел я минтя челор бэтрынь.
21 Li verŝas honton sur eminentulojn Kaj malfirmigas la zonon de potenculoj.
Ел варсэ диспрецул асупра челор марь; Ел дезлягэ брыул челор тарь.
22 Li malkovras profundaĵon el meze de mallumo, Kaj mortan ombron Li elirigas en la lumon.
Ел дескоперэ че есте аскунс ын ынтунерик; Ел адуче ла луминэ умбра морций.
23 Li grandigas naciojn kaj pereigas ilin, Disvastigas naciojn kaj forpelas ilin.
Ел фаче пе нямурь сэ кряскэ ши Ел ле нимичеште; Ел ле ынтинде пынэ департе ши Ел ле адуче ынапой ын хотареле лор.
24 Li senkuraĝigas la ĉefojn de la popolo de la lando Kaj erarvagigas ilin en dezerto senvoja;
Ел я минтя кэпетениилор попорулуй; Ел ый фаче сэ рэтэчяскэ ын пустиурь фэрэ друм,
25 Ili palpas en mallumo, en senlumeco; Kaj Li ŝanceliĝigas ilin kiel ebriuloj.
унде быжбые прин ынтунерик ши ну вэд деслушит; Ел ый фаче сэ се клатине ка ниште оамень бець.
