Job 5
1 Therfor clepe thou, if `ony is that schal answere thee, and turne thou to summe of seyntis.
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 Wrathfulnesse sleeth `a fonned man, and enuye sleeth a litil child.
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 Y siy a fool with stidefast rote, and Y curside his feirnesse anoon.
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 Hise sones schulen be maad fer fro helthe, and thei schulen be defoulid in the yate, and `noon schal be that schal delyuere hem.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 Whos ripe corn an hungri man schal ete, and an armed man schal rauysche hym, and thei, that thirsten, schulen drynke hise richessis.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 No thing is doon in erthe with out cause, and sorewe schal not go out of the erthe.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 A man is borun to labour, and a brid to fliyt.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 Wherfor Y schal biseche the Lord, and Y schal sette my speche to my God.
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 That makith grete thingis, and that moun not be souyt out, and wondurful thingis with out noumbre.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 Which yyueth reyn on the face of erthe, and moistith alle thingis with watris.
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 Which settith meke men an hiy, and reisith with helthe hem that morenen.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 Which distrieth the thouytis of yuel willid men, that her hondis moun not fille tho thingis that thei bigunnen.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 Which takith cautelouse men in the felnesse `of hem, and distrieth the counsel of schrewis.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 Bi dai thei schulen renne in to derknessis, and as in nyyt so thei schulen grope in myddai.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 Certis God schal make saaf a nedi man fro the swerd of her mouth, and a pore man fro the hond of the violent, `ethir rauynour.
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 And hope schal be to a nedi man, but wickidnesse schal drawe togidere his mouth.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Blessid is the man, which is chastisid of the Lord; therfor repreue thou not the blamyng of the Lord.
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 For he woundith, and doith medicyn; he smytith, and hise hondis schulen make hool.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 In sixe tribulaciouns he schal delyuere thee, and in the seuenthe tribulacioun yuel schal not touche thee.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 In hungur he schal delyuere thee fro deeth, and in batel fro the power of swerd.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 Thou schalt be hid fro the scourge of tunge, and thou schalt not drede myseiste, `ethir wretchidnesse, whanne it cometh.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 In distriyng maad of enemyes and in hungur thou schalt leiye, and thou schalt not drede the beestis of erthe.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 But thi couenaunt schal be with the stonys of erthe, and beestis of erthe schulen be pesible to thee.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 And thou schalt wite, that thi tabernacle hath pees, and thou visitynge thi fairnesse schalt not do synne.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 And thou schalt wite also, that thi seed schal be many fold, and thi generacioun schal be as an erbe of erthe.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 In abundaunce thou schalt go in to the sepulcre, as an heep of wheete is borun in his tyme.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Lo! this is so, as we han souyt; which thing herd, trete thou in minde.
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
