Matthew 25
1 “Then the Kingdom of Heaven will be like ten virgins who took their lamps and went out to meet the bridegroom.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 Five of them were foolish, and five were wise.
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Those who were foolish, when they took their lamps, took no oil with them,
Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 but the wise took oil in their vessels with their lamps.
А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 Now while the bridegroom delayed, they all slumbered and slept.
А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 But at midnight there was a cry, ‘Behold! The bridegroom is coming! Come out to meet him!’
А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Then all those virgins arose, and trimmed their lamps.
Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 The foolish said to the wise, ‘Give us some of your oil, for our lamps are going out.’
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 But the wise answered, saying, ‘What if there isn’t enough for us and you? You go rather to those who sell, and buy for yourselves.’
Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 While they went away to buy, the bridegroom came, and those who were ready went in with him to the wedding feast, and the door was shut.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Afterward the other virgins also came, saying, ‘Lord, Lord, open to us.’
А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 But he answered, ‘Most certainly I tell you, I don’t know you.’
Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Watch therefore, for you don’t know the day nor the hour in which the Son of Man is coming.
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 “For it is like a man going into another country, who called his own servants and entrusted his goods to them.
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 To one he gave five talents, to another two, to another one, to each according to his own ability. Then he went on his journey.
І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Immediately he who received the five talents went and traded with them, and made another five talents.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 In the same way, he also who got the two gained another two.
Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 But he who received the one talent went away and dug in the earth and hid his lord’s money.
А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 “Now after a long time the lord of those servants came, and settled accounts with them.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 He who received the five talents came and brought another five talents, saying, ‘Lord, you delivered to me five talents. Behold, I have gained another five talents in addition to them.’
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 “His lord said to him, ‘Well done, good and faithful servant. You have been faithful over a few things, I will set you over many things. Enter into the joy of your lord.’
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 “He also who got the two talents came and said, ‘Lord, you delivered to me two talents. Behold, I have gained another two talents in addition to them.’
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 “His lord said to him, ‘Well done, good and faithful servant. You have been faithful over a few things. I will set you over many things. Enter into the joy of your lord.’
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 “He also who had received the one talent came and said, ‘Lord, I knew you that you are a hard man, reaping where you didn’t sow, and gathering where you didn’t scatter.
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 I was afraid, and went away and hid your talent in the earth. Behold, you have what is yours.’
І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 “But his lord answered him, ‘You wicked and slothful servant. You knew that I reap where I didn’t sow, and gather where I didn’t scatter.
І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 You ought therefore to have deposited my money with the bankers, and at my coming I should have received back my own with interest.
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Take away therefore the talent from him and give it to him who has the ten talents.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 For to everyone who has will be given, and he will have abundance, but from him who doesn’t have, even that which he has will be taken away.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 Throw out the unprofitable servant into the outer darkness, where there will be weeping and gnashing of teeth.’
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 “But when the Son of Man comes in his glory, and all the holy angels with him, then he will sit on the throne of his glory.
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 Before him all the nations will be gathered, and he will separate them one from another, as a shepherd separates the sheep from the goats.
І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 He will set the sheep on his right hand, but the goats on the left.
І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Then the King will tell those on his right hand, ‘Come, blessed of my Father, inherit the Kingdom prepared for you from the foundation of the world;
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 for I was hungry and you gave me food to eat. I was thirsty and you gave me drink. I was a stranger and you took me in.
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 I was naked and you clothed me. I was sick and you visited me. I was in prison and you came to me.’
Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 “Then the righteous will answer him, saying, ‘Lord, when did we see you hungry and feed you, or thirsty and give you a drink?
Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 When did we see you as a stranger and take you in, or naked and clothe you?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 When did we see you sick or in prison and come to you?’
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 “The King will answer them, ‘Most certainly I tell you, because you did it to one of the least of these my brothers, you did it to me.’
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Then he will say also to those on the left hand, ‘Depart from me, you cursed, into the eternal fire which is prepared for the devil and his angels; (aiōnios g166)
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
42 for I was hungry, and you didn’t give me food to eat; I was thirsty, and you gave me no drink;
Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 I was a stranger, and you didn’t take me in; naked, and you didn’t clothe me; sick, and in prison, and you didn’t visit me.’
мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 “Then they will also answer, saying, ‘Lord, when did we see you hungry, or thirsty, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and didn’t help you?’
Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 “Then he will answer them, saying, ‘Most certainly I tell you, because you didn’t do it to one of the least of these, you didn’t do it to me.’
Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
