Matthew 21
1 When they came near to Jerusalem and came to Bethsphage, to the Mount of Olives, then Yeshua sent two disciples,
А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
2 saying to them, “Go into the village that is opposite you, and immediately you will find a donkey tied, and a colt with her. Untie them and bring them to me.
до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
3 If anyone says anything to you, you shall say, ‘The Lord needs them,’ and immediately he will send them.”
А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
4 All this was done that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying,
А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
5 “Tell the daughter of Zion, behold, your King comes to you, humble, and riding on a donkey, on a colt, the foal of a donkey.”
„Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
6 The disciples went and did just as Yeshua commanded them,
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
7 and brought the donkey and the colt and laid their clothes on them; and he sat on them.
Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
8 A very great multitude spread their clothes on the road. Others cut branches from the trees and spread them on the road.
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
9 The multitudes who went in front of him, and those who followed, kept shouting, “Hoshia'na to the son of David! Blessed is he who comes in the name of the Lord! Hoshia'na in the highest!”
А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
10 When he had come into Jerusalem, all the city was stirred up, saying, “Who is this?”
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
11 The multitudes said, “This is the prophet, Yeshua, from Nazareth of Galilee.”
А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
12 Yeshua entered into the temple of God and drove out all of those who sold and bought in the temple, and overthrew the money changers’ tables and the seats of those who sold the doves.
Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
13 He said to them, “It is written, ‘My house shall be called a house of prayer,’ but you have made it a den of robbers!”
І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви, “а ви робите з нього „печеру розбійників“.
14 The lame and the blind came to him in the temple, and he healed them.
I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
15 But when the chief priests and the scribes saw the wonderful things that he did, and the children who were crying in the temple and saying, “Hoshia'na to the son of David!” they were indignant,
А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
16 and said to him, “Do you hear what these are saying?” Yeshua said to them, “Yes. Did you never read, ‘Out of the mouth of children and nursing babies, you have perfected praise’?”
та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу“?
17 He left them and went out of the city to Bethany, and camped there.
І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
18 Now in the morning, as he returned to the city, he was hungry.
А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
19 Seeing a fig tree by the road, he came to it and found nothing on it but leaves. He said to it, “Let there be no fruit from you forever!” Immediately the fig tree withered away. (aiōn g165)
І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“І фіґове дерево зараз усохло. (aiōn g165)
20 When the disciples saw it, they marvelled, saying, “How did the fig tree immediately wither away?”
А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
21 Yeshua answered them, “Most certainly I tell you, if you have faith and don’t doubt, you will not only do what was done to the fig tree, but even if you told this mountain, ‘Be taken up and cast into the sea,’ it would be done.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
22 All things, whatever you ask in prayer, believing, you will receive.”
І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
23 When he had come into the temple, the chief priests and the elders of the people came to him as he was teaching, and said, “By what authority do you do these things? Who gave you this authority?”
А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
24 Yeshua answered them, “I also will ask you one question, which if you tell me, I likewise will tell you by what authority I do these things.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
25 The immersion of Yochanan, where was it from? From heaven or from men?” They reasoned with themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ he will ask us, ‘Why then did you not believe him?’
Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
26 But if we say, ‘From men,’ we fear the multitude, for all hold Yochanan as a prophet.”
А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
27 They answered Yeshua, and said, “We don’t know.” He also said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things.
І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
28 But what do you think? A man had two sons, and he came to the first, and said, ‘Son, go work today in my vineyard.’
А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
29 He answered, ‘I will not,’ but afterward he changed his mind, and went.
А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
30 He came to the second, and said the same thing. He answered, ‘I’m going, sir,’ but he didn’t go.
І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
31 Which of the two did the will of his father?” They said to him, “The first.” Yeshua said to them, “Most certainly I tell you that the tax collectors and the prostitutes are entering into God’s Kingdom before you.
Котрий же з двох учинив волю батькову?“Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
32 For Yochanan came to you in the way of righteousness, and you didn’t believe him; but the tax collectors and the prostitutes believed him. When you saw it, you didn’t even repent afterward, that you might believe him.
Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
33 “Hear another parable. There was a man who was a master of a household who planted a vineyard, set a hedge about it, dug a wine press in it, built a tower, leased it out to farmers, and went into another country.
Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
34 When the season for the fruit came near, he sent his servants to the farmers to receive his fruit.
Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
35 The farmers took his servants, beat one, killed another, and stoned another.
Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
36 Again, he sent other servants more than the first; and they treated them the same way.
Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
37 But afterward he sent to them his son, saying, ‘They will respect my son.’
Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
38 But the farmers, when they saw the son, said amongst themselves, ‘This is the heir. Come, let’s kill him and seize his inheritance.’
Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
39 So they took him and threw him out of the vineyard, then killed him.
І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
40 When therefore the lord of the vineyard comes, what will he do to those farmers?”
Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
41 They told him, “He will miserably destroy those miserable men, and will lease out the vineyard to other farmers who will give him the fruit in its season.”
Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
42 Yeshua said to them, “Did you never read in the Scriptures, ‘The stone which the builders rejected was made the head of the corner. This was from the Lord. It is marvellous in our eyes’?
Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
43 “Therefore I tell you, God’s Kingdom will be taken away from you and will be given to a nation producing its fruit.
Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
44 He who falls on this stone will be broken to pieces, but on whomever it will fall, it will scatter him as dust.”
І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
45 When the chief priests and the Pharisees heard his parables, they perceived that he spoke about them.
А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
46 When they sought to seize him, they feared the multitudes, because they considered him to be a prophet.
І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
