Mark 9
1 He went on to say, "In solemn truth I tell you that some of those who are standing here will certainly not taste death till they have seen the Kingdom of God already come in power."
І сказав Він до них: „Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не ба́читимуть Царства Божого, що прийшло́ воно в силі“.
2 Six days later, Jesus took with Him Peter, James, and John, and brought them alone, apart from the rest, up a high mountain; and in their presence His appearance underwent a change.
А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на го́ру високу самих. І Він переобрази́всь перед ними.
3 His garments also became dazzling with brilliant whiteness--such whiteness as no bleaching on earth could give.
І стала одежа Його осяйна́, дуже біла, як сніг, якої біли́льник не зміг би так ви́білити на землі!
4 Moreover there appeared to them Elijah accompanied by Moses; and the two were conversing with Jesus,
І з'явивсь їм Ілля́ та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
5 when Peter said to Jesus, "Rabbi, we are thankful to you that we are here. Let us put up three tents--one for you, one for Moses, and one for Elijah."
І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Учителю, до́бре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.
6 For he knew not what to say: they were filled with such awe.
Бо не знав, що́ казати, бо були́ перелякані.
7 Then there came a cloud spreading over them, and a voice issued from the cloud, "This is my Son, dearly loved: listen to Him."
Та хмара ось їх заслони́ла, і голос почувся із хмари: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
8 Instantly they looked round, and now they could no longer see any one, but themselves and Jesus.
І зараз, звівши очі свої, вони вже ніко́го з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
9 As they were coming down from the mountain, He very strictly forbad them to tell any one what they had seen "until after the Son of Man has risen from among the dead."
А коли з гори схо́дили, Він їм наказав, щоб ніко́му того не казали, що́ бачили, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскресне.
10 So they kept the matter to themselves, although frequently asking one another what was meant by the rising from the dead.
І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що́ то є: „воскреснути з мертвих“.
11 They also asked Him, "How is it that the Scribes say that Elijah must first come?"
І вони запитали Його та сказали: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?“
12 "Elijah," He replied, "does indeed come first and reforms everything; but how is it that it is written of the Son of Man that He will endure much suffering and be held in contempt?
А Він відказав їм: „Тож Ілля́, коли при́йде попе́реду, усе приготу́є. Та я́к же про Лю́дського Сина написано, що мусить багато Він ви́терпіти, і буде знева́жений?
13 Yet I tell you that not only has Elijah come, but they have also done to him whatever they chose, as the Scriptures say about him."
Але вам кажу́, що й Ілля́ був прийшов, — та зробили йому, що́ тільки хотіли, як про нього написано“.
14 As they came to rejoin the disciples, they saw an immense crowd surrounding them and a party of Scribes disputing with them.
А коли поверну́лись до учнів, коло них вони вгле́діли бе́зліч наро́ду та книжників, що сперечалися з ними.
15 Immediately the whole multitude on beholding Him were astonished and awe-struck, and yet they ran forward and greeted Him.
І негайно ввесь на́товп, як побачив Його, сполохну́вся із дива, і назу́стріч побіг, і став вітати Його.
16 "What is the subject you are discussing?" He asked them.
І запитався Він їх: „Про що спереча́єтесь з ними?“
17 "Rabbi," answered one of the crowd, "I have brought you my son. He has a dumb spirit in him;
І Йому відповів один із на́товпу: „Учителю, привів я до Тебе ось сина свого́, що духа німого він має.
18 and wherever it comes upon him, it dashes him to the ground, and he foams at the mouth and grinds his teeth, and he is pining away. I begged your disciples to expel it, but they had not the power."
А як він де схо́пить його, то о́б землю кидає ним, — і він пі́ну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм у́чням, щоб прогнали його, — та вони не змогли“.
19 "O unbelieving generation!" replied Jesus; "how long must I be with you? how long must I have patience with you? Bring the boy to me."
А Він їм у відповідь каже: „О, роде невірний, — доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!“
20 So they brought him to Jesus. And the spirit, when he saw Jesus, immediately threw the youth into convulsions, so that he fell on the ground and rolled about, foaming at the mouth.
І до Нього того привели́. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися пі́ною.
21 Then Jesus asked the father, "How long has he been like this?" "From early childhood," he said;
І Він запитав його ба́тька: „Як давно́ йому сталося це?“Той сказав: „Із дити́нства.
22 "and often it has thrown him into the fire or into pools of water to destroy him. But, if you possibly can, have pity on us and help us."
І по́часту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!“
23 "'If I possibly can!'" replied Jesus; "why, everything is possible to him who believes."
Ісус же йому відказав: „Щодо того твого „коли можеш“, — то тому́, хто вірує, все можливе!“
24 Immediately the father cried out, "I do believe: strengthen my weak faith."
Зараз ба́тько хлоп'я́ти з слізьми́ закричав і сказав: „Вірую, Господи, — поможи недовірству моє́му!“
25 Then Jesus, seeing that an increasing crowd was running towards Him, rebuked the foul spirit, and said to it, "Dumb and deaf spirit, I command you, come out of him and never enter into him again."
А Ісус, як побачив, що на́товп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: „Ду́ше німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!“
26 So with a loud cry he threw the boy into fit after fit, and came out. The boy looked as if he were dead, so that most of them said he was dead;
І, закричавши та мі́цно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, — аж багато-хто стали казати, що помер він.
27 but Jesus took his hand and raised him up, and he stood on his feet.
А Ісус узяв за руку його та й підвів його, — і той устав.
28 After the return of Jesus to the house His disciples asked Him privately, "How is it that we could not expel the spirit?"
Коли́ ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самото́ю: „Чому ми́ не могли його вигнати?“
29 "An evil spirit of this kind," He answered, "can only be driven out by prayer."
А Він їм сказав: „Цей рід не вихо́дить інакше, як тільки від молитви та по́сту“.
30 Departing thence they passed through Galilee, and He was unwilling that any one should know it;
І вони вийшли звідти, і прохо́дили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
31 for He was teaching His disciples, and telling them, "The Son of Man is to be betrayed into the hands of men, and they will put Him to death; and after being put to death, in three days He will rise to life again."
Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, — воскресне Він третього дня!“
32 They, however, did not understand what He meant, and were afraid to question Him.
Вони ж не зрозуміли цього сло́ва, та боялись Його запитати.
33 So they came to Capernaum; and when in the house He asked them, "What were you arguing about on the way?"
І прибули́ вони в Капернау́м. А як був Він у домі, то їх запитав: „Про що́ міркува́ли в дорозі?“
34 But they remained silent; for on the way they had debated with one another who was the chief of them.
І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто́ найбільший.
35 Then sitting down He called the Twelve, and said to them, "If any one wishes to be first, he must be last of all and servant of all."
А як сів, то покликав Він Дванадцятьо́х, і промовив до них: „Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!“
36 And taking a young child He made him stand in their midst, then threw His arms round him and said,
І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
37 "Whoever for my sake receives one such young child as this, receives me; and whoever receives me, receives not so much me as Him who sent me."
„Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“
38 "Rabbi," said John to Him, "we saw a man making use of your name to expel demons, and we tried to hinder him, on the ground that he did not follow us."
Обізвався до нього Іван: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, який з нами не ходить, що виганя́є Ім'я́м Твоїм де́монів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить“.
39 "You should not have tried to hinder him," replied Jesus, "for there is no one who will use my name to perform a miracle and be able the next minute to speak evil of me.
А Ісус відказав: „Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'я́м Моїм чудо зробив би, і зміг би неба́ром лихосло́вити Мене́.
40 He who is not against us is for us;
Хто бо не супроти нас, — той за нас!
41 and whoever gives you a cup of water to drink because you belong to Christ, I solemnly tell you that he will certainly not lose his reward.
І коли хто напо́їть вас ку́хлем води в Ім'я́ Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу́ вам: той не згубить своєї нагоро́ди!
42 "And whoever shall occasion the fall of one of these little ones who believe, he would be better off if, with a millstone round his neck, he were lying at the bottom of the sea.
Хто ж споку́сить одно́го з мали́х цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити, та й кинути в море!
43 If your hand should cause you to sin, cut it off: it would be better for you to enter into Life maimed, than remain in possession of both your hands and go away into Gehenna, into the fire which cannot be put out. (Geenna g1067)
І коли рука твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя однору́ким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгаси́мого, (Geenna g1067)
де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.
45 Or if your foot should cause you to sin, cut it off: it would be better for you to enter into Life crippled, than remain in possession of both your feet and be thrown into Gehenna. (Geenna g1067)
І коли нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя одноно́гим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, [до огню невгаси́мого], (Geenna g1067)
де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.
47 Or if your eye should cause you to sin, tear it out. It would be better for you to enter into the Kingdom of God half-blind than remain in possession of two eyes and be thrown into Gehenna, (Geenna g1067)
І коли твоє око тебе́ спокуша́є, — вибери його: краще тобі одноо́ким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної, (Geenna g1067)
48 where their worm does not die and the fire does not go out.
де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“!
49 Every one, however, will be salted with fire.
Бо посо́литься кожен огнем, і кожна жертва посо́литься сіллю.
50 Salt is a good thing, but if the salt should become tasteless, what will you use to give it saltness? Have salt within you and live at peace with one another."
Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, — чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!“
