Luke 12
1 Meanwhile the people had come streaming towards Him by tens of thousands, so that they were trampling one another under foot. And now He proceeded to say to His disciples first, "Beware of the yeast of the Pharisees, that is to say, beware of hypocrisy.
Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2 There is nothing that is covered up which will not be uncovered, nor hidden which will not become known.
Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3 Whatever therefore you have said in the dark, will be heard in the light; and what you have whispered within closed doors will be proclaimed from the house-tops.
Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4 "But to you who are my friends I say, "'Be not afraid of those who kill the body and after that can do nothing further.
Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.
5 I will warn you whom to fear: fear him who after killing has power to throw into Gehenna: yes, I say to you, fear him. (Geenna g1067)
Я же покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь. (Geenna g1067)
6 Are not five sparrows sold for a penny? and yet not one of them is a thing forgotten in God's sight.
Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7 But the very hairs on your heads are all counted. Away with fear: you are more precious than a multitude of sparrows.'
Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8 "And I tell you that every man who shall have acknowledged me before men, the Son of Man will also acknowledge before the angels of God.
Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9 But he who disowns me before men will be disowned before the angels of God.
Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
10 "Moreover every one who shall speak against the Son of Man, may obtain forgiveness; but he who blasphemes the Holy Spirit will never obtain forgiveness.
І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11 And when they are bringing you before synagogues and magistrates and governors, do not anxiously ponder the manner or matter of your defence, nor what you are to say;
Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12 for the Holy Spirit shall teach you at that very moment what you must say."
бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13 Just then a man in the crowd appealed to Him. "Rabbi," he said, "tell my brother to give me a share of the inheritance."
Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
14 "Man," He replied, "who has constituted me a judge or arbitrator over you?"
Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15 And to the people He said, "Take care, be on your guard against all covetousness, for no one's life consists in the superabundance of his possessions."
Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16 And He spoke a parable to them. "A certain rich man's lands," He said, "yielded abundant crops,
Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17 and he debated within himself, saying, "'What am I to do? for I have no place in which to store my crops.'
і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18 "And he said to himself, "'This is what I will do: I will pull down my barns and build larger ones, and in them I will store up all my harvest and my wealth;
І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
19 and I will say to my life, "'Life, you have ample possessions laid up for many years to come: take your ease, eat, drink, enjoy yourself.'
І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20 "But God said to him, "'Foolish man, this night your life is demanded from you; and these preparations--for whom shall they be?'
Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21 "So is it with him who amasses treasure for himself, but has no riches in God."
Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.
22 Then turning to His disciples He said, "For this reason I say to you, 'Dismiss all anxious care for your lives, inquiring what you are to eat, and for your bodies, what you are to put on.'
Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.
23 For life is a greater gift than food, and the body is a greater gift than clothing.
Душа більша їжі, а тїло одежі.
24 Observe the ravens. They neither sow nor reap, and have neither store-chamber nor barn. And yet God feeds them. How far more precious are you than the birds!
Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25 And which of you is able by anxious thought to add a moment to his life?
Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26 If then you are unable to do even a very little thing, why be over-anxious about other matters?
Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27 Observe the lilies, how they grow. They neither labour nor spin. And yet I tell you that not even Solomon in all his splendour was as beautifully dressed as one of these.
Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
28 But if God so clothes the vegetation in the fields, that blooms to-day and to-morrow will be thrown into the oven, how much more certainly will He clothe you, you men of feeble faith!
Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
29 "Therefore, do not be asking what you are to eat nor what you are to drink; and do not waver between hope and fear.
І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);
30 For though the nations of the world pursue these things, as for you, your Father knows that you need them.
того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31 But make His Kingdom the object of your pursuit, and these things shall be given you in addition.
Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32 "Dismiss your fears, little flock: your Father finds a pleasure in giving you the Kingdom.
Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33 Sell your possessions and give alms. Provide yourselves with purses that will never wear out, a treasure inexhaustible in Heaven, where no thief can come nor moth consume.
Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
34 For where your wealth is stored, there also will your heart be.
Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35 "Have your girdles on, and let your lamps be alight;
Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36 and be yourselves like men waiting for their master--on the look-out till he shall return from the wedding feast--that, when he comes and knocks, they may open the door instantly.
і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37 Blessed are those servants, whom their Master when He comes shall find on the watch. I tell you in solemn truth, that He will tie an apron round Him, and will bid them recline at table while He comes and waits on them.
Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38 And whether it be in the second watch or in the third that He comes and finds them so, blessed are they.
І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39 Of this be sure, that if the master of the house had known what time the robber was coming, he would have kept awake and not have allowed his house to be broken into.
Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40 Be you also ready, for at an hour when you are not expecting Him the Son of Man will come."
Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41 "Master," said Peter, "are you addressing this parable to us, or to all alike?"
Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42 "Who, then," replied the Lord, "is the faithful and intelligent steward whom his Master will put in charge of His household to serve out their rations at the proper times?
Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43 Blessed is that servant whom his Master when He comes shall find so doing.
Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44 I tell you truly that He will put him in authority over all His possessions.
По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45 But if that servant should say in his heart, 'My Master is a long time in coming,' and should begin to beat the menservants and the maids, and to eat and drink, drinking even to excess;
Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46 that servant's Master will come on a day when he is not expecting Him and at an hour that he knows not of, and will punish him severely, and make him share the lot of the unfaithful.
прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47 And that servant who has been told his Master's will and yet made no preparation and did not obey His will, will receive many lashes.
Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48 But he who had not been told it and yet did what deserved the scourge, will receive but few lashes. To whomsoever much has been given, from him much will be required; and to whom much has been entrusted, of him a larger amount will be demanded.
Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49 "I came to throw fire upon the earth, and what is my desire? Oh that it were even now kindled!
Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.
50 But I have a baptism to undergo; and how am I pent up till it is accomplished!
Хрещеннєм же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!
51 Do you suppose that I came to give peace on earth? No, I tell you that I came to bring dissension.
Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52 For from this time there will be in one house five persons split into parties. Three will form a party against two and two will form a party against three;
буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53 father against son and son against father; mother attacking daughter and daughter her mother, mother-in-law her daughter-in-law, and daughter-in-law her mother-in-law."
Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54 Then He said to the people also, "When you see a cloud rising in the west, you immediately say, 'There is to be a shower;' and it comes to pass.
Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55 And when you see a south wind blowing, you say, 'It will be burning hot;' and it comes to pass.
А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56 Vain pretenders! You know how to read the aspect of earth and sky. How is it you cannot read this present time?
Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57 "Why, too, do you not of yourselves arrive at just conclusions?
Чом же й про себе не судите право?
58 For when, with your opponent, you are going before the magistrate, on the way take pains to get out of his power; for fear that, if he should drag you before the judge, the judge may hand you over to the officer of the court, and the officer lodge you in prison.
Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59 Never, I tell you, will you get free till you have paid the last farthing."
Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
