Luke 10
1 After this the Lord appointed seventy others, and sent them before Him, by twos, to go to every town or place which He Himself intended to visit.
Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2 And He addressed them thus: "The harvest is abundant, but the reapers are few: therefore entreat the Owner of the harvest to send out more reapers into His fields. And now go.
Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3 Remember that I am sending you out as lambs into the midst of wolves.
Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4 Carry no purse, bag, nor change of shoes; and salute no one on your way."
Не носіть калитки, нї торбини, ні обувя, і нїкого в дорозі не витайте.
5 "Whatever house you enter, first say, 'Peace be to this house!'
У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6 And if there is a lover of peace there, your peace shall rest upon it; otherwise come back upon you.
і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7 And in that same house stay, eating and drinking at their table; for the labourer deserves his wages. Do not move from one house to another.
У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що в в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8 "And whatever town you come to and they receive you, eat what they put before you.
І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед, вами,
9 Cure the sick in that town, and tell them, "'The Kingdom of God is now at your door.'
і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.
10 "But whatever town you come to and they will not receive you, go out into the broader streets and say,
У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11 "'The very dust of your town that hangs about us we wipe off as a protest. Only be sure of this, that the Kingdom of God is close at hand.'
І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12 "I tell you that it will be more endurable for Sodom on the great day than for that town.
Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
13 "Alas for thee, Chorazin! Alas for thee, Bethsaida! For had the miracles been performed in Tyre and Sidon which have been performed in you, long ere now they would have repented, sitting in sackcloth and ashes.
Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14 However, for Tyre and Sidon it will be more endurable at the Judgement than for you.
Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, ніж вам.
15 And thou, Capernaum, shalt thou be lifted high as Heaven? Thou shalt be driven down as low as Hades. (Hadēs g86)
І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся. (Hadēs g86)
16 "He who listens to you listens to me; and he who disregards you disregards me, and he who disregards me disregards Him who sent me."
Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17 When the Seventy returned, they exclaimed joyfully, "Master, even the demons submit to us when we utter your name."
І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18 "I saw Satan fall like a lightning-flash out of Heaven," He replied.
Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19 "I have given you power to tread serpents and scorpions underfoot, and to trample on all the power of the Enemy; and in no case shall anything do you harm.
Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
20 Nevertheless rejoice not at this, that the spirits submit to you; but rejoice that your names are registered in Heaven."
Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21 On that same occasion Jesus was filled by the Holy Spirit with rapturous joy. "I give Thee fervent thanks," He exclaimed, "O Father, Lord of Heaven and earth, that Thou hast hidden these things from sages and men of understanding, and hast revealed them to babes. Yes, Father, for such has been Thy gracious will.
Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.
22 All things are delivered to me by my Father; and no one knows who the Son is but the Father, nor who the Father is but the Son, and he to whom the Son may choose to reveal Him."
Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23 And He turned towards His disciples and said to them apart, "Blessed are the eyes which see what you see!
І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24 For I tell you that many Prophets and kings have desired to see the things you see, and have not seen them, and to hear the things you hear, and have not heard them."
глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25 Then an expounder of the Law stood up to test Him with a question. "Rabbi," he asked, "what shall I do to inherit the Life of the Ages?" (aiōnios g166)
І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу? (aiōnios g166)
26 "Go to the Law," said Jesus; "what is written there? how does it read?"
Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?
27 "'Thou shalt love the Lord thy God,'" he replied, "'with thy whole heart, thy whole soul, thy whole strength, and thy whole mind; and thy fellow man as much as thyself.'"
Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28 "A right answer," said Jesus; "do that, and you shall live."
Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29 But he, desiring to justify himself, said, "But what is meant by my 'fellow man'?"
Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
30 Jesus replied, "A man was once on his way down from Jerusalem to Jericho when he fell among robbers, who after both stripping and beating him went away, leaving him half dead.
Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
31 Now a priest happened to be going down that way, and on seeing him passed by on the other side.
Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32 In like manner a Levite also came to the place, and seeing him passed by on the other side.
Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33 But a certain Samaritan, being on a journey, came where he lay, and seeing him was moved with pity.
Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34 He went to him, and dressed his wounds with oil and wine and bound them up. Then placing him on his own mule he brought him to an inn, where he bestowed every care on him.
і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35 The next day he took out two shillings and gave them to the innkeeper. "'Take care of him,' he said, 'and whatever further expense you are put to, I will repay it you at my next visit.'
а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36 "Which of those three seems to you to have acted like a fellow man to him who fell among the robbers?"
Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37 "The one who showed him pity," he replied. "Go," said Jesus, "and act in the same way."
Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Їди й ти чини так.
38 As they pursued their journey He came to a certain village, where a woman named Martha welcomed Him to her house.
Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село, жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39 She had a sister called Mary, who seated herself at the Lord's feet and listened to His teaching.
А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40 Martha meanwhile was busy and distracted in waiting at table, and she came and said, "Master, do you not care that my sister is leaving me to do all the waiting? Tell her to assist me."
Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41 "Martha, Martha," replied Jesus, "you are anxious and worried about a multitude of things;
Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42 and yet only one thing is really necessary. Mary has chosen the good portion and she shall not be deprived of it."
одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
