Hebrews 2
1 Therefore we ought to give the more earnest heed to the things which we have heard, lest at any time we should let [them] slip.
Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб инодї не відпасти.
2 For if the word spoken by angels was steadfast, and every transgression and disobedience received a just recompense of reward;
Бо коли промовлене ангелам слово було певне, і всякий переступ і непослух прийняв праведну відплату,
3 How shall we escape, if we neglect so great salvation; which at the first began to be spoken by the Lord, and was confirmed to us by them that heard [him];
то як нам утекти, що недбали про таке велике спасеннє? котре, почавши проповідувати ся через Господа, від тих що чули, нам стверджене,
4 God also bearing [them] testimony, both with signs and wonders, and with divers miracles, and gifts of the Holy Spirit, according to his own will?
як сьвідкував Бог ознаками і чудесами, і всякими силами, і роздаваннєм Духа сьвятого, по своїй волї.
5 For to the angels he hath not put in subjection the world to come, concerning which we speak.
Не ангелам бо покорив вселенну грядущу, про котру глаголемо;
6 But one in a certain place testified, saying, What is man, that thou art mindful of him? or the son of man, that thou visitest him?
засьвідкував же хтось десь, глаголючи: Що таке чоловік, що памятаєш його, або син чоловічий, що одвідуєш його?
7 Thou madest him a little lower than the angels; thou crownedst him with glory and honor, and didst set him over the works of thy hands:
Умалив єси його малим чим од ангелів; славою і честю вінчав єси його, і поставив єси його над ділами рук Твоїх;
8 Thou hast put all things in subjection under his feet. For in that he put all in subjection under him, he left nothing [that is] not made subject to him. But now we see not yet all things subjected to him.
все покорив єси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,
9 But we see Jesus, who was made a little lower than the angels for the suffering of death, crowned with glory and honor; that he by the grace of God should taste death for every man.
а бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всіх пожив смерти.
10 For it became him, for whom [are] all things, and by whom [are] all things, in bringing many sons to glory, to make the Captain of their salvation perfect through sufferings.
Подобало бо Тому, про кого все і ким усе, що привів многих синів у славу, починателя спасення їх страданнями звершити.
11 For both he that sanctifieth, and they who are sanctified, [are] all of one: for which cause he is not ashamed to call them brethren,
Бо й хто осьвячуе і хто осьвячуеть ся, від Одного всї; з сієї то причини не соромить ся братами звати їх,
12 Saying, I will declare thy name to my brethren, in the midst of the church will I sing praise to thee.
глаголючи: Звїщу імя Твоє браттю моєму, посеред церкви сьшвати му хвалу Тобі.
13 And again, I will put my trust in him. And again, Behold, I, and the children which God hath given me.
І знов: Надїяти мусь на Него. І знов: Ось я і дїти, що дав мені Бог.
14 Since then the children are partakers of flesh and blood, he also himself likewise took part of the same; that through death he might destroy him that had the power of death, that is, the devil;
Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і кровя, і Він так само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,
15 And deliver them, who, through fear of death, were all their life-time subject to bondage.
і визволити тих, що з страху смерти через усе життв підневолені були рабству.
16 For verily he took not on [him the nature of] angels; but he took on [him] the seed of Abraham.
Справді бо не ангелів приймав, а насіннє Авраамове приймав.
17 Wherefore in all things it behooved him to be made like [his] brethren; that he might be a merciful and faithful High Priest in things [pertaining] to God, to make reconciliation for the sins of the people.
Звідсіля мусів у всьому подобитись братам, щоб бути милосердним і вірним архиєреєм у Божому, щоб очистити гріхи людові.
18 For in that he himself hath suffered, being tempted, he is able to succor them that are tempted.
У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокущують ся, помогти.
