1 Thessalonians 3

1 Wherefore, when we could no longer forbear, we thought it good to be left at Athens alone;

Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах,

2 And sent Timothy, our brother, and minister of God, and our fellow-laborer in the gospel of Christ, to establish you, and to comfort you concerning your faith:

і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втішити вас у вірі вашій,

3 That no man should be moved by these afflictions: for yourselves know that we are appointed to it.

щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.

4 For verily, when we were with you, we told you before that we should suffer tribulation; even as it came to pass, and ye know.

Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.

5 For this cause, when I could no longer forbear, I sent to know your faith, lest by some means the tempter may have tempted you, and our labor be in vain.

Того. ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.

6 But now when Timothy came from you to us, and brought us good tidings of your faith and charity, and that ye have good remembrance of us always, desiring greatly to see us, as we also [to see] you:

Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,

7 Therefore, brethren, by your faith we were comforted over you in all our affliction and distress:

тим то втішились ми, браттє, вами у всякому горю, і нужді нашій, вашою вірою:

8 For now we live, if ye stand fast in the Lord.

бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господі.

9 For what thanks can we render to God again for you, for all the joy with which we rejoice for your sakes before our God;

Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,

10 Night and day praying exceedingly that we may see your face, and may perfect that which is lacking in your faith?

ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?

11 Now God himself and our Father, and our Lord Jesus Christ, direct our way to you.

Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас.

12 And the Lord make you to increase and abound in love one towards another, and towards all [men], even as we [do] towards you:

Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всіх, яко ж і ми до вас,

13 To the end he may establish your hearts unblamable in holiness before God, even our Father, at the coming of our Lord Jesus Christ with all his saints.

щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа наглого Ісуса Хриота з усіма сьвятими Його.