Acts 6
1 Now in these days, when the number of the disciples was multiplying, a complaint by the Grecian Jews began against the Hebrews, because their widows were being overlooked in the daily distribution of food.
У ті дні, коли [число] учнів збільшилось, почалося нарікання з боку грекомовних євреїв на помісних євреїв, що їхніми вдовами нехтують при щоденному служінні в розподілі [їжі].
2 The twelve called the multitude of the disciples to them and said, “It is not right for us to give up the word of God in order to serve tables.
Тоді дванадцятеро скликали всю спільноту учнів та сказали: «Не годиться нам залишати Слово Боже та служити при столах.
3 You should therefore choose, brothers, seven men from among yourselves, men of good reputation, full of the Spirit and of wisdom, whom we may appoint over this business.
Тому оберіть з-поміж вас сімох братів, які мають гарну репутацію і які наповнені [Святим] Духом та мудрістю. На них ми покладемо відповідальність за цю необхідну справу.
4 As for us, we will always continue in prayer and in the ministry of the word.”
А ми будемо продовжувати служіння молитвою та Словом».
5 Their speech pleased the whole multitude. So they chose Stephen, a man full of faith and of the Holy Spirit, and Philip, Prochorus, Nicanor, Timon, Parmenas, and Nicolaus, a proselyte from Antioch.
Це слово сподобалось усій громаді; і обрали Стефана, чоловіка сповненого віри та Святого Духа, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена та Миколу, прозеліта з Антіохії.
6 The believers brought these men before the apostles, who prayed and then placed their hands upon them.
Їх поставили перед апостолами, і ті, помолившись, поклали на них руки.
7 So the word of God continued to spread, and the number of disciples in Jerusalem increased greatly, and a large number of the priests became obedient to the faith.
Слово Боже поширювалось, число учнів у Єрусалимі збільшувалось швидко, і навіть багато священників підкорилися вірі.
8 Now Stephen, full of grace and power, was doing great wonders and signs among the people.
Стефан, сповнений [Божої] благодаті та сили, робив великі чудеса та знамення в народі.
9 But there arose some people who belonged to the synagogue called the synagogue of the Freedmen, of the Cyrenians and Alexandrians, and some from Cilicia and Asia. These people were debating with Stephen.
Деякі чоловіки з так званої синагоги Звільнених, киренійців та олександрійців повстали разом з юдеями з Килікії та Азії й почали сперечатися зі Стефаном;
10 But they were not able to stand against the wisdom and the Spirit with which Stephen spoke.
проте вони не могли протистояти мудрості та Духові, Яким він говорив.
11 Then they bribed some men to say, “We have heard Stephen speak blasphemous words against Moses and against God.”
Тоді вони таємно підкупили деяких людей, щоб вони сказали: «Ми чули, як він казав слова богохульства проти Мойсея та Бога».
12 They stirred up the people, the elders, and the scribes, and they approached Stephen and seized him and brought him before the council.
Вони підбурили народ, старійшин та книжників і, несподівано напавши, схопили Стефана та привели в Синедріон.
13 They brought false witnesses, who said, “This man does not stop speaking words against this holy place and the law.
Потім привели фальшивих свідків, які сказали: «Цей чоловік не припиняє висловлюватися проти цього Святого Місця та Закону.
14 For we have heard him say that this Jesus of Nazareth will destroy this place and change the customs that Moses handed down to us.”
Ми чули, як він казав, що Ісус із Назарета знищить це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей».
15 Everyone who sat in the council fixed their eyes on him and saw his face was like the face of an angel.
Усі, що сиділи в Синедріоні, уважно дивилися на Стефана та побачили його обличчя, немов обличчя ангела.
