Acts 8
1 Saul was in agreement with his death. So there began on that day a great persecution against the church that was in Jerusalem; and the believers were all scattered throughout the regions of Judea and Samaria, except the apostles.
Савл же схвалював це вбивство. Того дня почалося велике гоніння проти церкви в Єрусалимі, і всі, окрім апостолів, були розсіяні по Юдеї та Самарії.
2 Devout men buried Stephen and made great lamentation over him.
Благочестиві люди поховали Стефана й гірко оплакали його.
3 But Saul greatly harmed the church; he went into house after house and dragged out men and women, and put them into prison.
Савл же руйнував церкву: він заходив до осель, виволікав чоловіків та жінок та кидав їх у в’язницю.
4 Yet the believers who had been scattered went about proclaiming the word.
А тим часом ті, що були розсіяні, проповідували слово Доброї Звістки всюди, де вони проходили.
5 Philip went down to the city of Samaria and proclaimed to them the Christ.
Филип прийшов до одного міста Самарії та проповідував там Христа.
6 When multitudes of people heard and saw the signs that Philip did, they paid attention together to what he said.
Безліч народу уважно слухало, що казав Филип, та бачило знамення, які він робив:
7 Unclean spirits came out of many who were possessed, crying out with a loud voice, and many who were paralyzed and lame were healed.
з багатьох одержимих нечисті духи виходили з гучним криком, і багато паралізованих та калік отримали зцілення.
8 So there was much joy in that city.
І велика радість охопила все місто.
9 But there was a certain man in the city named Simon, who had earlier been practicing sorcery; he used to astonish the people of Samaria, while claiming that he was an important person.
А був у тому місті один чоловік, на ім’я Симон, який, займаючись чаклунством, дивував усіх мешканців Самарії, видаючи себе за когось великого.
10 All the Samaritans, from the least to the greatest, paid attention to him; they said, “This man is that power of God which is called Great.”
Усі люди, від малого до великого, уважно слухали його, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, яка зветься Великою».
11 They listened to him, because he had astonished them for a long time with his sorceries.
Вони були уважні до нього, бо вже довгий час він дивував їх своїм чаклунством.
12 But when they believed Philip as he proclaimed the good news about the kingdom of God and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
Але коли [жителі] повірили Филипові, який проповідував Добру Звістку Царства Божого та ім’я Ісуса Христа, то чоловіки й жінки були охрещені.
13 Even Simon himself believed, and after he was baptized he stayed with Philip constantly. When he saw signs and mighty deeds taking place, he was amazed.
Навіть Симон повірив та був охрещений. Він постійно тримався Филипа, дивуючись великим чудесам та знаменням, які відбувалися.
14 Now when the apostles in Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent to them Peter and John.
Коли апостоли в Єрусалимі почули, що в Самарії прийняли Слово Боже, то надіслали до них Петра та Івана.
15 When they had come down, they prayed for them, that they might receive the Holy Spirit.
Ці, прийшовши, помолилися за них, щоб вони отримали Святого Духа.
16 For until that time, the Holy Spirit had not come upon any of them; they had only been baptized into the name of the Lord Jesus.
Бо Дух Святий ще не зійшов на жодного з них, вони були охрещені тільки в ім’я Господа Ісуса.
17 Then Peter and John placed their hands on them, and they received the Holy Spirit.
Потім Петро та Іван поклали на них руки, і вони отримали Святого Духа.
18 Now when Simon saw that the Holy Spirit was given through the laying on of the apostles' hands, he offered them money.
Коли Симон побачив, що через покладання рук апостолів дається Дух, то приніс їм гроші,
19 He said, “Give me this power, too, that whoever I place my hands on might receive the Holy Spirit.”
кажучи: ―Дайте й мені таку силу, щоб усі, на кого я покладу руки, отримували Святого Духа.
20 But Peter said to him, “May your silver perish along with you, because you thought to obtain the gift of God with money.
Але Петро відповів: ―Нехай твоє срібло згине разом із тобою, якщо ти припустив, що дар Божий можливо придбати за гроші.
21 You have no part or share in this matter, because your heart is not right with God.
У тебе немає ні частки, ні спадщини в цій справі, бо твоє серце не праве перед Богом.
22 Therefore repent of this wickedness of yours, and pray to the Lord, so that he might perhaps forgive you for the intention of your heart.
Отже, покайся в цьому злі та молись Господеві, може, Він простить задум твого серця.
23 For I see that you are in the poison of bitterness and in the bonds of sin.”
Бо я бачу, що ти наповнений гіркотою та пов’язаний неправдою.
24 Simon answered and said, “Pray to the Lord for me, so that nothing you have said may happen to me.”
Симон відповів: ―Помоліться Господу за мене, щоб нічого з того, що ви сказали, не сталося зі мною.
25 When they had testified and spoken the word of the Lord, Peter and John returned to Jerusalem, proclaiming the gospel to many villages of the Samaritans.
Петро та Іван свідчили й звіщали там Слово Господнє. Потім вони повернулися до Єрусалима, проповідуючи Добру Звістку в багатьох самарянських селах.
26 Now an angel of the Lord spoke to Philip and said, “Arise and go toward the south to the road that goes down from Jerusalem to Gaza.” (This road is in a desert.)
Ангел Господа сказав Филипові: «Підведися та йди на південь, на дорогу, що веде з Єрусалима до Гази через пустелю!»
27 He arose and went. Behold, there was a man from Cush, a eunuch of great authority under Candace, queen of the Cushites. He was in charge of all her treasure. He had come to Jerusalem to worship.
Филип встав та пішов. І ось один ефіопський євнух, високий чиновник та наглядач усієї скарбниці ефіопської цариці Кандаке, який прийшов до Єрусалима поклонитися,
28 He was returning and sitting in his chariot, and was reading the prophet Isaiah.
тепер повертався додому. Він сидів у своїй колісниці та читав пророка Ісаю.
29 The Spirit said to Philip, “Go over and stay close to this chariot.”
Дух сказав Филипові: «Підійди до цієї колісниці та тримайся біля неї».
30 So Philip ran to him, and heard him reading Isaiah the prophet, and said, “Do you understand what you are reading?”
Филип побіг до колісниці та почув, що євнух читає пророка Ісаю. Він запитав: ―Ти розумієш, що читаєш?
31 The Cushite said, “How can I, unless someone guides me?” He begged Philip to come up into the chariot and sit with him.
Той відповів: ―Як же мені зрозуміти, якщо ніхто не навчає? І запросив Филипа піднятися та сісти поряд із ним.
32 Now the passage of the scripture which the Ethiopian was reading was this, “He was led like a sheep to the slaughter, and like a lamb before his shearer is silent, so he did not open his mouth.
А місце з Писання, яке він читав, було таке: «Як вівцю на забій, повели Його; і як ягня безголосе перед тими, хто стриже його, так і Він не відкрив Своїх уст.
33 In his humiliation justice was taken away from him. Who can fully describe his descendants? For his life was taken from the earth.”
Його було принижено та позбавлено справедливого суду. І хто зможе говорити про Його нащадків? Бо життя Його забирається від землі».
34 So the eunuch asked Philip, and said, “I beg you, who is the prophet speaking about, himself, or someone else?”
Євнух запитав Филипа: ―Благаю, скажи мені, про кого говорить пророк? Про себе чи про когось іншого?
35 Philip began to speak, and beginning with this scripture he proclaimed the good news about Jesus to him.
Тоді Филип, почавши від цього Писання, розповів йому Добру Звістку про Ісуса.
36 As they went on the road, they came to some water and the eunuch said, “Look, there is water here. What prevents me from being baptized?”
Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив: ―Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним?
Филип сказав: ―Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна. Євнух відповів: ―Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.
38 So the Ethiopian commanded the chariot to stop. They went down into the water, both Philip and the eunuch, and Philip baptized him.
Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його.
39 When they came up out of the water, the Spirit of the Lord took Philip away, and the eunuch saw him no more, but went on his way rejoicing.
А коли вони вийшли з води, Дух Господа забрав Филипа, і євнух його більше не бачив. Радіючи, він продовжив свою дорогу.
40 But Philip appeared at Azotus and he went through that region, proclaiming the gospel to all the cities until he came to Caesarea.
Филип же опинився в Азоті й, проходячи через усі міста, проповідував Добру Звістку, поки не дійшов до Кесарії.
