Acts 1
1 The former book I wrote, Theophilus, told all that Jesus began to do and to teach,
У моїй першій розповіді, Теофіле, я написав про все, що Ісус робив та чого навчав від початку
2 until the day that he was taken up, after he had given commands through the Holy Spirit to the apostles he had chosen.
до дня Його вознесіння, давши перед цим настанови через Духа Святого апостолам, яких обрав.
3 After his suffering, he presented himself alive to them with many convincing proofs. For forty days he appeared to them, and he spoke about the kingdom of God.
Після Свого страждання Ісус з’явився перед ними й дав багато переконливих доказів, що Він живий. Ісус являвся їм упродовж сорока днів та говорив про Царство Боже.
4 When he was meeting together with them, he commanded them not to leave Jerusalem, but to wait for the promise of the Father, about which, he said, “You heard from me
Одного разу, перебуваючи з ними за столом, [Ісус] наказав їм: «Не відходьте з Єрусалима й чекайте на обітницю Отця, про яку ви чули від Мене;
5 that John indeed baptized with water, but you shall be baptized in the Holy Spirit in a few days.”
бо Іван хрестив водою, ви ж через декілька днів будете хрещені Духом Святим».
6 When they were assembled together they asked him, “Lord, is this the time you will restore the kingdom to Israel?”
Коли вони зібралися разом, то спитали Його: ―Господи, чи в цей час Ти маєш намір відновити Царство Ізраїлеві?
7 He said to them, “It is not for you to know the times or the seasons which the Father has determined by his own authority.
Він відповів: ―Не ваша справа знати часи та строки, котрі Отець установив у Своїй владі.
8 But you will receive power, when the Holy Spirit comes upon you, and you will be my witnesses both in Jerusalem and in all Judea and Samaria, and to the ends of the earth.”
Але коли Дух Святий зійде на вас, ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі.
9 When the Lord Jesus had said these things, as they were looking up, he was raised up, and a cloud hid him from their eyes.
Після цих слів Ісус на їхніх очах був узятий [на небо], і хмара сховала Його від їхнього зору.
10 While they were looking intensely to heaven as he went, suddenly, two men stood by them in white clothing.
Коли вони уважно дивилися на небо, як Він піднімався, раптом з’явилися двоє чоловіків у білих одежах
11 They said, “You men of Galilee, why do you stand here looking into heaven? This Jesus who has been taken up from you into heaven, will return in the same manner as you saw him going into heaven.”
і сказали: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який був узятий від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, що Він пішов на небо».
12 Then they returned to Jerusalem from the Mount of Olives, which is near to Jerusalem, a Sabbath day's journey.
Після цього вони повернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною й знаходиться на відстані Суботньої дороги від Єрусалима.
13 When they arrived, they went up into the upper chamber, where they were staying. They were Peter, John, James, Andrew, Philip, Thomas, Bartholomew, Matthew, James son of Alphaeus, Simon the Zealot, and Judas son of James.
Коли прийшли, то піднялися до верхньої кімнати та залишалися там. Разом були: Петро, Іван, Яків та Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфеїв, Симон Зилот і Юда, син Якова.
14 They were all united as one, as they diligently continued in prayer. Included were the women, Mary the mother of Jesus, and his brothers.
Усі вони перебували разом у молитві. З ними були й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса, і Його брати.
15 In those days Peter stood up in the midst of the brothers, about 120 people, and said,
У ті дні Петро піднявся серед братів (а на зібранні було близько ста двадцяти осіб) і промовив:
16 “Brothers, it was necessary that the scripture should be fulfilled, that the Holy Spirit spoke before by the mouth of David concerning Judas, who guided the ones who arrested Jesus.
«Брати! Належало статися тому, що в Писанні прорік Дух Святий через вуста Давида про Юду, який став поводирем тих, хто заарештував Ісуса.
17 For he was one of us and received his share of the benefits of this ministry.”
Він був одним із нас і отримав частку в цьому служінні.
18 (Now this man bought a field with the earnings he received for his wickedness, and there he fell headfirst, and his body burst open, and all his intestines poured out.
(Придбавши поле за злочинну винагороду, він упав головою вниз, розбився, і його нутрощі вивалилися.
19 All those living in Jerusalem heard about this, so they called that field in their language “Akeldama,” that is, “Field of Blood.”)
Про це дізналися всі жителі Єрусалима й назвали це поле своєю мовою „Акелдама“, тобто „Криваве Поле“.)
20 “For it is written in the Book of Psalms, 'Let his field be made desolate, and do not let even one person live there'; 'Let someone else take his position of leadership.'
Бо в книзі Псалмів написано: „Нехай дім його стане пустелею і не буде мешканця в ньому!“А також: „Нехай інший займе його служіння!“
21 It is necessary, therefore, that one of the men who accompanied us all the time the Lord Jesus went in and out among us,
Тому нам необхідно обрати одного з тих людей, що супроводжували нас увесь час, коли Господь Ісус був серед нас, –
22 beginning from the baptism of John to the day that he was taken up from us, must be a witness with us of his resurrection.”
починаючи від хрещення Івана й до дня, коли Ісус був узятий від нас. Він, як і ми, повинен стати свідком Його воскресіння».
23 They put forward two men, Joseph called Barsabbas, who was also named Justus, and Matthias.
І запропонували двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Маттія.
24 They prayed and said, “You, Lord, know the hearts of all people, so reveal which of these two is the one whom you have chosen
Помолившись, вони сказали: «Господи, Ти знаєш серце кожного, покажи нам, кого з цих двох Ти обрав,
25 to take the place in this ministry and apostleship from which Judas turned away to go to his own place.”
щоб він зайняв місце цього служіння й апостольства, яке Юда залишив, щоб піти на своє місце».
26 They cast lots for them, and the lot fell to Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.
Потім вони кинули жереб, і впав жереб на Маттія, і його було зараховано до одинадцятьох апостолів.
