Romans 1
1 Paul, a servant of Jesus Christ, called to be an apostle and set apart for the gospel of God,
Павло, раб Ісуса Христа, покликаний [бути] апостолом і обраний, щоб звіщати Добру Звістку Бога,
2 which he promised beforehand by his prophets in the holy scriptures,
яку Він сповістив раніше через Своїх пророків у Святих Писаннях.
3 concerning his Son who was a descendant of David according to the flesh.
Це [Звістка] про Його Сина, Який за тілом був нащадком Давида,
4 Through the Spirit of holiness he was declared with power to be the Son of God by the resurrection from the dead, Jesus Christ our Lord.
а за Духом святості був визнаний Сином Божим у силі через воскресіння з мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого.
5 Through him we have received grace and apostleship for obedience of faith among all the nations, for the sake of his name.
Через Нього ми отримали благодать і апостольство, щоб заради Його імені [привести] до послуху віри всі народи,
6 Among these nations, you also have been called to belong to Jesus Christ.
серед яких і ви, покликані Ісуса Христа.
7 This letter is to all who are in Rome, the beloved of God, who are called to be holy people. May grace be to you, and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.
Усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим. Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.
8 First, I thank my God through Jesus Christ for all of you, because your faith is proclaimed throughout the whole world.
Насамперед я дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, бо про вашу віру говорять у всьому світі.
9 For God is my witness, whom I serve in my spirit in the gospel of his Son, of how continually I make mention of you.
Бог, Якому я служу моїм духом, звіщаючи Добру Звістку Його Сина, є моїм свідком, що я завжди пам’ятаю про вас і
10 I always request in my prayers that by any means I may at last be successful now by the will of God in coming to you.
постійно прошу у своїх молитвах, щоби з волі Божої мені вдалося нарешті прийти до вас.
11 For I desire to see you, that I may give you some spiritual gift, in order to strengthen you.
Прагну побачити вас, щоб розділити з вами якийсь духовний дар для вашого зміцнення,
12 That is, I long to be mutually encouraged among you, through each other's faith, yours and mine.
щоб ми підбадьорили одне одного своєю спільною вірою – вашою й моєю.
13 Now I do not want you to be uninformed, brothers, that I often intended to come to you, (but I was hindered until now), in order to have a harvest among you, just as I have had among the rest of the Gentiles.
Не хочу, брати, щоб ви не знали, як багато разів я планував прийти до вас, аби мати якийсь плід серед вас, як і серед інших народів, але досі мав перешкоди.
14 I am a debtor both to Greeks and to foreigners, both to the wise and to the foolish.
Я боржник перед еллінами й варварами, перед мудрими й неосвіченими.
15 So, as for me, I am ready to proclaim the gospel also to you who are in Rome.
Саме тому я прагну звіщати Добру Звістку і вам у Римі.
16 For I am not ashamed of the gospel, for it is the power of God for salvation for everyone who believes, for the Jew first and for the Greek.
Я не соромлюся Доброї Звістки Христа, оскільки вона є силою Божою для спасіння кожного, хто вірить, – спочатку юдея, а потім і язичника.
17 For in it God's righteousness is revealed from faith to faith, as it has been written, “The righteous will live by faith.”
Адже в ній відкривається праведність Божа з віри у віру, як написано: «А праведник житиме вірою».
18 For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of people, who through unrighteousness hold back the truth.
Бо гнів Божий відкривається з неба проти усякої безбожності та неправедності людей, які своєю неправедністю придушують істину.
19 This is because that which is known about God is visible to them. For God has enlightened them.
Бо те, що можна знати про Бога, очевидно для них, адже Бог відкрив їм.
20 For his invisible qualities, namely his eternal power and divine nature, have been clearly seen, ever since the creation of the world, in the things that have been made. So they are without excuse. (aïdios g126)
Від створення світу невидимі якості Бога – Його вічна сила й божественна природа – були чітко зрозумілі у творінні, так що [люди] не мають виправдання, (aïdios g126)
21 This is because, although they knew about God, they did not glorify him as God, nor did they give him thanks. Instead, they became foolish in their thoughts, and their senseless hearts were darkened.
оскільки вони, знаючи Бога, не прославили Його як Бога й не дякували Йому, але їхні думки стали марними, а їхні нерозумні серця охопила темрява.
22 They claimed to be wise, but they became foolish.
Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними
23 They exchanged the glory of the imperishable God for the likenesses of an image of perishable man, of birds, of four-footed beasts, and of creeping things.
й проміняли славу нетлінного Бога на образи, подібні до смертної людини, птахів, тварин і плазунів.
24 Therefore God gave them over to the lusts of their hearts for uncleanness, for their bodies to be dishonored among themselves.
Тому Бог віддав їх у гріховні бажання їхніх нечистих сердець, щоб вони самі між собою осквернили свої тіла.
25 It is they who exchanged the truth of God for a lie, and who worshiped and served the creation instead of the Creator, who is praised forever. Amen. (aiōn g165)
Вони проміняли Божу істину на неправду та поклонялися й служили творінню, а не Творцеві, Який є навіки благословенний. Амінь. (aiōn g165)
26 Because of this, God gave them over to dishonorable passions, for their women exchanged natural relations for those that were unnatural.
Через це Бог віддав їх ганебним бажанням. Їхні жінки проміняли природні стосунки на неприродні.
27 Likewise, the men also left their natural relations with women and burned in their lust for one another. These were men who committed shameless acts with men and received in themselves the penalty they deserved for their error.
Так само й чоловіки відмовилися від природних стосунків із жінками й розпалилися пристрастю один до одного. Чоловіки з чоловіками роблять безсоромні вчинки й отримують самі в собі належне покарання за свої збочення.
28 Because they did not approve of having God in their awareness, he gave them up to a depraved mind, for them to do those things that are not proper.
Оскільки вони не вважали за потрібне пізнати Бога, то Бог віддав їх [їхньому] розпусному розуму, щоб вони робили те, чого не годиться робити.
29 They have been filled with all unrighteousness, wickedness, covetousness, and malice. They are full of envy, murder, strife, deceit, and evil intentions. They are gossips,
Вони сповнені всякої неправди, зла, жадібності та розпусти, сповнені заздрощів, убивств, чвар, обману та злоби. Вони поширюють плітки та
30 slanderers, haters of God, insolent, arrogant, boastful, inventing ways of doing evil; they are disobedient to parents.
наклепи, ненавидять Бога, вони нахабні, зарозумілі та хвалькуваті, вигадують, як зробити зло, не шанують батьків.
31 They are senseless, faithless, heartless, and unmerciful.
У них немає розуміння, вони не виконують обіцянок, не мають любові та милосердя.
32 They understand the regulations of God, that those who practice such things are deserving of death. But not only do they do these things, they also approve of others who do them.
Хоча вони знають праведний наказ Божий про те, що всі, хто робить такі речі, заслуговують на смерть, вони не тільки продовжують їх робити, але й схвалюють тих, хто [це] робить.
