Romans 13
1 Let everyone obey the supreme authorities. For no authority exists except by the will of God, and the existing authorities have been appointed by God.
Всяка, душа властям висшим нехай корить ся; нема бо властї, коли не від Бога. Які ж є власті, від Бога вони настановлені.
2 Therefore the one who sets themself against the authorities is resisting God’s appointment, and those who resist will bring a judgment on themselves.
Тим-же, хто протавить ся власті, Божому повелїнню противиться; хто ж противить ся, ті собі осуд набувають.
3 A good action has nothing to fear from rulers; a bad action has. Do you want to have no reason to fear the authorities? Then do what is good, and you will win their praise.
Князі бо не добрим дїлам страх, а лихим. Хочеш же не боятись властї? Добре роби, то й мати меш похвалу від неї.
4 For they are God’s servants appointed for your good. But, if you do what is wrong, you may well be afraid; for the sword they carry is not without meaning! They are God’s servants to inflict his punishments on those who do wrong.
Божий бо слуга він, тобі на добро. Коли ж лихе робиш, бій ся, бо не дармо меч носить; Божий бо слуга він, відомститедь гнїва тому, хто робить лихе.
5 You are bound, therefore, to obey, not only through fear of God’s punishments, but also as a matter of conscience.
Тим-же треба коритись не тільки ради гнїва (кари), та й ради совісти.
6 This, too, is the reason for your paying taxes; for the officials are God’s officers, devoting themselves to this special work.
Того ж то й данину даєте; слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують.
7 In all cases pay what is due from you – tribute where tribute is due, taxes where taxes are due, respect where respect is due, and honor where honor is due.
Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.
8 Owe nothing to anyone except love; for they who love their neighbor have satisfied the Law.
Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному; хто бо любить другого, закон сповнив.
9 The commandments, ‘You must not commit adultery, you must not kill, you must not steal, you must not covet,’ and whatever other commandment there is, are all summed up in the words – ‘You must love your neighbor as you love yourself.’
Бо се: Не роби перелюбу. Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.
10 Love never wrongs a neighbor. Therefore love fully satisfies the Law.
Любов ближньому зла не робить; тим любов - сповненнє закону.
11 This I say, because you know the crisis that we have reached, for the time has already come for you to rouse yourselves from sleep; our salvation is nearer now than when we accepted the faith.
Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасеннє, нїж, як ми увірували.
12 The night is almost gone; the day is near. Therefore let us be done with the deeds of darkness, and arm ourselves with the weapons of light.
Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.
13 Being in the light of day, let us live becomingly, not in revelry and drunkenness, not in lust and licentiousness, not in quarreling and jealousy.
Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.
14 No! Arm yourselves with the spirit of the Lord Jesus Christ, and spend no thought on your earthly nature, to satisfy its cravings.
Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.
