Acts 1
1 The first account which I drew up, Theophilus, dealt with all that Jesus did and taught from the very first,
Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
2 down to that day on which he was taken up to heaven, after he had, by the help of the Holy Spirit, given instructions to the apostles whom he had chosen.
аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
3 With abundant proofs, he showed himself to them, still living, after his death; appearing to them from time to time during forty days, and speaking of all that related to the kingdom of God.
перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
4 And once, when he had gathered them together, he charged them not to leave Jerusalem, but to wait there for the fulfillment of the Father’s promise – “that promise,” he said, “of which you have heard me speak;
і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
5 for, while John baptized with water, you will be baptized with the Holy Spirit before many days have passed.”
Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
6 So, when the apostles had met together, they asked Jesus this question – “Master, is this the time when you intend to re-establish the kingdom for Israel?”
Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
7 His answer was, “It is not for you to know times or hours, for the Father has reserved these for his own decision;
Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
8 but you will receive power, when the Holy Spirit will have descended on you, and will be witnesses for me not only in Jerusalem, but throughout Judea and Samaria, and to the ends of the earth.”
А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
9 No sooner had Jesus said this than he was caught up before their eyes, and a cloud received him from their sight.
І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
10 While they were still gazing up into the heavens, as he went, suddenly two men, clothed in white, stood beside them,
І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
11 and said, “People of Galilee, why are you standing here looking up into the heavens? This same Jesus, who has been taken from you into the heavens, will come in the same way in which you have seen him go into the heavens.”
котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
12 Then the apostles returned to Jerusalem from the hill called Olivet, which is about three quarters of a mile from the city.
Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
13 When they reached Jerusalem, they went to the upstairs room, where they were staying. There were there Peter, John, James, and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James the son of Alphaeus, Simon the Zealot, and Judas the son of James.
І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14 They all united in devoting themselves to prayer, and so did some women, and Mary, the mother of Jesus, and his brothers.
Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
15 About this time, at a meeting of the Lord’s followers, when there were about a hundred and twenty present, Peter rose to speak.
І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
16 “Friends,” he said, “it was necessary that the prediction of scripture should be fulfilled, which the Holy Spirit made by the lips of David about Judas, who acted as guide to the men who arrested Jesus,
Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
17 for he was one of our number and had his part allotted him in this work of ours.”
Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
18 (This man had bought a piece of land with the price of his treachery; and, falling heavily, his body had burst open, and all his bowels protruded.
Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
19 This became known to everyone living in Jerusalem, so that the field came to be called, in their language, ‘Akeldama,’ which means the ‘Field of Blood.’)
І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20 “For in the book of Psalms,” Peter continued, “it is said – ‘Let his home become desolate, and let no one live in it’; and also – ‘His office let another take.’
Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
21 Therefore, from among the men who have been with us all the time that Jesus, our Master, went in and out among us –
Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22 from his baptism by John down to that day on which he was taken from us – someone must be found to join us as a witness of his resurrection.”
почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23 So they put forward two men, Joseph called Barsabbas, whose other name was Justus, and Matthias;
І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
24 and they offered this prayer – “Lord, who reads all hearts, show which of these two men you have chosen
І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
25 to take the place in this apostolic work, which Judas has abandoned, to go to his proper place.”
приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26 Then they drew lots between them; and, the lot having fallen to Matthias, he was added to the number of the eleven apostles.
І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
