< John 16 >

1 “I have spoken to you in this way so that you may not falter.
Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
2 They will expel you from their synagogues; indeed the time is coming when anyone who kills you will think that they are making an offering to God.
Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу
3 They will do this, because they have not learned to know the Father, or even me.
І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
4 But I have spoken to you of these things so that, when the time for them comes, you may remember that I told you about them myself.
Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
5 I did not tell you all this at first, because I was with you. But now I am to return to him who sent me; and yet not one of you asks me – ‘Where are you going?’
Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
6 Although your hearts are full of sorrow at all that I have been saying to you.
Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
7 Yet I am only telling you the truth; it is for your good that I should go away. For otherwise the helper will never come to you, but, if I leave you, I will send him to you.
Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не дійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
8 And he, when he comes, will bring conviction to the world as to sin, and as to righteousness, and as to judgment;
А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
9 as to sin, for people do not believe in me;
за гріх бо не вірують у мене;
10 as to righteousness, for I am going to the Father, and you will see me no longer;
за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
11 as to judgment, for the Spirit that is ruling this world has been condemned.
за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
12 I have still much to say to you, but you cannot bear it now.
Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нині.
13 Yet when he – The Spirit of truth – comes, he will guide you into all truth; for he will not speak on his own authority, but he will speak of all that he hears; and he will tell you of the things that are to come.
Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14 He will honor me; because he will take of what is mine, and will tell it to you.
Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
15 Everything that the Father has is mine; that is why I said that he takes of what is mine, and will tell it to you.
Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16 In a little while you will no longer see me; and then in a little while you will see me indeed.”
Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17 At this some of his disciples said to one another, “What does he mean by saying to us ‘In a little while you will not see me, and then in a little while you will see me indeed’; and by saying ‘Because I am going to the Father’?
Казали тоді деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?
18 What does he mean by ‘In a little while’?” they said. “We do not know what he is speaking about.”
Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.
19 Jesus saw that they were wanting to ask him a question, and said, “Are you trying to find out from one another what I meant by saying ‘In a little while you will not see me; and then in a little while you will see me indeed’?
Знав же Ісус, що хотіли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
20 In truth I tell you that you will weep and mourn, but the world will rejoice; you will suffer pain, but your pain will turn to joy.
Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21 A woman in labor is in pain because her time has come; but no sooner is the child born, than she forgets her trouble in her joy that a child has been born into the world.
Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22 You, in the same way, are sorry now; but I will see you again, and your hearts will rejoice, and no one will rob you of your joy.
І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших піхта не візьме од вас.
23 And at that time you will not ask me anything; in truth I tell you, if you ask the Father for anything, he will grant it to you in my name.
І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отпя імям моїм, дасть вам.
24 So far you have not asked for anything, in my name; ask, and you will receive, so that your joy may be complete.
Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просіть, то й приймете, щоб радість ваша була певна.
25 I have spoken to you of all this in figures; a time is coming, however, when I will not speak any longer to you in figures, but will tell you about the Father plainly.
Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26 You will ask, at that time, in my name; and I do not say that I will intercede with the Father for you;
Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27 for the Father himself loves you, because you have loved me, and have believed that I came from the Father.
Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28 I came out from the Father, and have come into the world; and now I am to leave the world, and go to the Father.”
Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
29 “At last,” exclaimed the disciples, “you are using plain words and not speaking in figures at all.
Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти ніякої не кажеш.
30 Now we are sure that you know everything, and need not wait for anyone to question you. This makes us believe that you did come from God.”
Тепер знаємо, що знавш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
31 “Do you believe that already?” Jesus answered.
Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
32 “Listen! A time is coming – indeed it has already come – when you are to be scattered, each going his own way, and to leave me alone; and yet I am not alone, because the Father is with me.
Ось прийде час, і нині прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
33 I have spoken to you in this way, so that in me you may find peace. In the world you will find trouble; yet, take courage! I have conquered the world.”
Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.

< John 16 >