Hebrews 4
1 We must, therefore, be very careful, though there is a promise still standing that we will enter upon God’s rest, that none of you even appear to have missed it.
Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
2 For we have had the good news told us just as they had. But the message which they heard did them no good, since they did not share the faith of those who were attentive to it.
Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповіді, не зеднавшись з вірою тих, що слухали Його.
3 Upon that rest we who have believed are now entering. As God has said – ‘In my wrath I swore – “They will never enter upon my rest;”’ Although God’s work was finished at the creation of the world;
Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
4 for, in a passage referring to the seventh day, you will find these words – ‘God rested on the seventh day after all his work.’
Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."
5 On the other hand, we read in that passage – ‘They will never enter upon my rest.’
І в сьому (місці) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."
6 Since, then, there is still a promise that some will enter upon this rest, and since those who were first told the good news did not enter upon it, because of their disbelief,
Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
7 again God fixed a day. ‘Today,’ he said, speaking after a long interval through the mouth of David, in the passage already quoted – ‘If today you hear God’s voice harden not your hearts.’
то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших."
8 Now if Joshua had given ‘rest’ to the people, God would not have spoken of another and later day.
Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
9 There is, then, a Sabbath rest still awaiting God’s people.
Оце ж оставлено ще суботованнє людям божпм.
10 For the person who enters upon God’s rest do themselves rest after their work, just as God did.
Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
11 Let us, therefore, make every effort to enter upon that rest, so that none of us fall through such disbelief as that of which we have had an example.
Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у нсдовірство.
12 God’s message is a living and active power, sharper than any two-edged sword, piercing its way until it penetrates soul and spirit – not the joints only but the marrow – and detecting the inmost thoughts and purposes of the mind.
Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріше всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
13 There is no created thing that can hide itself from the sight of God. Everything is exposed and laid bare before the eyes of him to whom we have to give account.
І нема творпва невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
14 We have, then, in Jesus, the Son of God, a great high priest who has passed into the highest heaven; let us, therefore, hold fast to the faith which we have professed.
Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
15 Our high priest is not one unable to sympathize with our weaknesses, but one who has in every way been tempted, exactly as we have been, but without sinning.
Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
16 Therefore, let us draw near boldly to the throne of love, to find pity and love for the hour of need.
Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
