Luke 1
1 Inasmuch as many have undertaken to arrange a narrative of those things which are fully believed among us,
Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2 even as they were delivered to us by those who were eye-witnesses from the beginning and became ministers of the word,
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 it seemed good to me also, having accurately traced up all things from the first, to write to thee a connected account, most excellent Theophilus,
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 that thou mightst know the exact truth with regard to those things in which thou wast instructed.
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 There was in the days of Herod, king of Judaea, a certain priest named Zachariah, of the course of Abijah; and he had a wife of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 And they were both righteous in the sight of God, walking in all the commandments and ordinances of the Lord blameless.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 And they had no child, because Elizabeth was barren, and they were both far advanced in years.
і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 And it came to pass, that, while he was serving as priest before God in the order of his course,
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 according to the custom of the priesthood the lot fell to him to go into the temple of the Lord and burn the incense.
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 And the whole multitude of the people was praying without at the time of the incense.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 And there appeared to him an angel of the Lord, standing on the right of the altar of incense.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 And Zachariah was troubled at the sight, and fear fell upon him.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 But the angel said to him, Fear not, Zachariah; for thy prayer was heard, and thy wife Elizabeth shall bear thee a son; and thou shalt call his name John.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 And thou wilt have joy and gladness, and many will rejoice for his birth.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 For he will be great in the sight of the Lord; and will drink neither wine nor strong drink; and he will be filled with the Holy Spirit from his very birth.
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 And many of the sons of Israel will he turn to the Lord their God.
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 And he will go before his face in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of fathers to children, and the disobedient to the wisdom of the righteous, to make ready for the Lord a prepared people.
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 And Zachariah said to the angel, Whereby shall I know this? for I am an old man, and my wife is far advanced in years.
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 And the angel answering said to him, I am Gabriel, who stand in the presence of God; and I was sent to speak to thee, and to tell thee these glad tidings.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 And lo! thou shalt be silent, and not able to speak, until the day when these things shall come to pass, because thou didst not believe my words, which will be fulfilled in their season.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 And the people were looking for Zachariah, and wondering that he remained so long in the temple.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 And on coming out, he was not able to speak to them; and they perceived that he had seen a vision in the temple; and he was beckoning to them, and remained speechless.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 And it came to pass, when the days of his ministration were completed, that he returned to his house.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 And after those days his wife Elizabeth conceived, and hid herself five months, saying,
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25 Thus hath the Lord dealt with me in the days wherein he looked on me to take away my reproach among men.
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 And in her sixth month the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee, called Nazareth,
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 to a virgin betrothed to a man whose name was Joseph, of the house of David; and the virgin's name was Mary.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 And the angel came in to her and said, Hail, thou that art highly favored! the Lord is with thee.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 And she was troubled at the words, and was considering what this salutation could mean.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 And the angel said to her, Fear not, Mary; for thou hast found favor with God.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 And lo! thou shalt conceive in thy womb, and hear a son, and shalt call his name Jesus.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 He shall be great, and shall be called the Son of the Most High; and the Lord God will give to him the throne of David his father;
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33 and he shall reign over the house of Jacob for ever; and of his kingdom there shall be no end. (aiōn g165)
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. (aiōn g165)
34 Then said Mary to the angel, How shall this be, since I know not a man?
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 And the angel answering said to her, The Holy Spirit will come upon thee, and the power of the Most High will overshadow thee; wherefore the holy one that is to be born will be called the Son of God.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 And lo! Elizabeth, thy kinswoman, she also hath conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who is called barren.
І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37 For nothing will be impossible with God.
Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 And Mary said, Lo, the handmaid of the Lord! May it be to me according to thy word. And the angel departed from her.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 And Mary arose and went in those days into the hill-country with haste, into a city of Judah.
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 And she entered the house of Zachariah, and saluted Elizabeth.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 And it came to pass, when Elizabeth heard the salutation of Mary, that the babe leaped in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit,
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 and cried out with a loud voice, and said, Blessed art thou among women; and blessed is the fruit of thy womb!
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 And whence is this to me, that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 For lo! as soon as the voice of thy salutation came to my ears, the babe leaped in my womb in exultation.
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 And blessed is she who hath believed that there will be an accomplishment of those things which were told her from the Lord.
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 And Mary said, My soul magnifieth the Lord,
І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 and my spirit hath exulted in God my Saviour;
і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 for he hath looked upon the low estate of his handmaiden. For lo! from this time all generations will call me blessed;
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 for the Mighty One hath done great things for me; and holy is his name;
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 and his mercy is from generation to generation on them that fear him.
І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 He hath wrought mightily with his arm; he hath scattered the proud in the device of their heart.
Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
52 He hath cast down princes from thrones, and exalted men of low degree.
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 The hungry he hath filled with good things, and the rich he hath sent away empty.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 He hath given help to Israel his servant, in remembrance of his mercy
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки. (aiōn g165)
56 And Mary abode with her about three months, and returned to her own house.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 Now Elizabeth's full time came that she should be delivered; and she brought forth a son.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 And her neighbors and her kinsfolk heard that the Lord had showed great mercy toward her; and they rejoiced with her.
І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 And it came to pass that on the eighth day they came to circumcise the child; and they were about to call him Zachariah, after the name of his father.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 And his mother answering said, Not so; but he shall be called John.
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 And they said to her, There is no one of thy kindred that is called by this name.
І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 And they made signs to his father, how he would have him named.
Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63 And he asked for a writing-tablet, and wrote, saying, His name is John. And they all marveled.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 And his mouth was opened immediately, and his tongue was loosed; and he spoke, blessing God.
Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 And fear came on all that dwelt around them; and all these things were talked of throughout the whole of the hill-country of Judaea.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 And all that heard them laid them up in their hearts, saying, What then will this child be? For the hand of the Lord was with him.
І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 And Zachariah his father was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 Blessed be the Lord, the God of Israel! for he hath visited and redeemed his people,
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 and hath raised up a horn of salvation for us in the house of David his servant, —
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх, ) (aiōn g165)
71 salvation from our enemies, and from the hand of all that hate us,
спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72 to accomplish his mercy toward our fathers, and to remember his holy covenant,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 the oath which he swore to Abraham our father,
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 to grant to us, that being delivered from the hand of our enemies, we might worship him without fear,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 in holiness and righteousness before him, all our days.
служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76 And thou, child, shalt be called a prophet of the Most High; for thou shalt go in advance before the face of the Lord to prepare his ways,
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77 to give knowledge of salvation to his people in the remission of their sins
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 through the tender mercy of our God, whereby the day-spring from on high hath visited us,
по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 to give light to those sitting in darkness and the shadow of death, to guide our feet into the way of peace.
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 And the child grew, and waxed strong in spirit; and was in the deserts till the day of his manifestation to Israel.
Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
